1.
Раде Петровичу з села Нєгуші поблизу Цетіньє випала доля використати поетичний апарат, щоб узагальнити вершини мови своїх предків, які були переважно ясноокими пастухами та красномовними пастухами. Про це навряд чи може бути суперечка, а значить, її треба наполегливо оспорювати.
Лише зламавши кам’яні скрипки, які видають безглузді фрази про Нєгоша, поет може перетворитися на іскру, а іскра — на вогонь, а вогонь — на серйозне стихійне лихо, в якому ми отримаємо Нєгоша і втратимо Чорногорія Негошево.
Тільки з попелу Нєгошевської Чорногорії може виховати чудового єпископа. Тільки якщо ми перевернемо його, не дай Боже, ми зможемо дізнатися, чи є для нього порятунок, чи він справді загинув у Чепікучі, як стверджують деякі вчені.
2.
За цілковитою згодою Нєгош був прославлений як геній, відлитий у бронзі та свинцевому складі, назавжди на честь політичних еліт, які хизуватимуться його спадщиною через цитати та неробочі дні. Цим займатиметься лінгвістична наука і т. зв теорії літератури, але оскільки ці химерні дії були зведені до свого товарного трупа та вилучені з поля зору пристойного світу, Нєгош залишився посміховиськом, яке рідні поети роздирали з овальною кастрадиною та підсмаженою сливою посередині. склеп храму.
Ви впізнаєте їх по шкіряних куртках і аористу.
3.
Що називається народ Нєгоша вчить напам'ять і тримає це в мозочку на випадок війни та інтернування. Той маленький Негош, упакований, як піддослідна жаба в банці, показується дітям і колоється голками в певні точки, на що завжди реагує однаково. Так визначається матеріал, біологічно конкретизується поезія і відкриваються двері фашизму. Тикни Нєгоша в коліно косовару, він піде з ножем у напрямку Прізрена. Натисніть кінчиком голки на його паспорт, він вигукне E viva і задушити трьох губернаторів!
4.
Я використовую Njegošdan, щоб представити свій проект Гіперробота 2.0. як спосіб оцінити поета та оцінити вплив нових технологій на народну мову через програмне забезпечення.
Перший етап — залишити частини мікросвіту Лучі глибинам Google Translate. Вводячи вірші та постійно змінюючи їх через мовні фільтри (наприклад, самоанська-угорська-бунту-корсиканська), виходять віршові відхилення, які змінюють не лише мовну сутність, а й вводять нового штучного творця.
Новий генератор поезії буде читабельним, оскільки він бере за відправну точку добре відомий текст. Парадоксально, але недоліки перекладу, спричинені недосконалістю програмного забезпечення, викликають подив і формують поетику нової, близької нам мови програмування, оскільки вона частково зберегла структуру імпортованого читання. Одним словом, на що не вистачає духу, а саме на нове прочитання Нєгоша – нехай це зробить за нас машина.
Ми всі знаємо старий вислів Нєгошева про те, що поезія – це те, що губиться в перекладі. Ну, тут поезія була б тим, що ви отримуєте в перекладі.
Приклад: азербайджанський-кіньяруанда-суахілі-каталонський-боснійський переклад віршів 20-30, Посвячення світла мікрокосму:
Під темним небом з'являється чоловік -
тут є премія в обох напрямках?
У вас тут дитяче ліжечко?
Так, світ — це творче місце
для вас
візьміть приз свого носа та свого часу
Бу, дитя духовної радості?
Ах, великий пане
немає страшного вітру -
тече вода з річки в річку.
5.
Завдяки запропонованій практиці Njegoš отримує аналог андроїда, комп’ютерно згенерований двійник, який є вершиною айсберга змін, які відбуваються в нашій мові протягом тривалого часу.
Якщо, наприклад, послідовно перекладати англійські назви районів Подгориці, ми отримаємо мову з дуже дивним виразом. Окрім того, що всі ці «міські райони» та «центральні пункти» більше нагадують закавказькі експерименти профспілкового житла і не відображають суті того, що на Заході називають розкішшю, вони мовно імітують Захід і вводять нову мовна реальність, заснована на насильницькому проникненні капіталу й англ. На жаль, для зворотних перекладів уже пізно, іноземні назви околиць уже стали частиною розмовної поліфонії, а будь-яка мовна чистота нагадувала б переклади Нєгоша в Google.
(Я не знаю точно, для чого вищезгадане, але я не хвилююся, тому що я не знаю, для чого була панель CANU з нагоди 175-ї річниці друкування праці Нєгоша.)
6.
Перейдемо нарешті до яскравіших тем. Покійний був великим поетом любовних віршів, серед яких виділяємо:
Я граюся з її яблуками - два щасливі світи варті,
до свисту безсмертного лишайника щастя;
Давайте забудемо це депіляція воском i щаслива лисиця, не треба, як черви, ритися в в’ялій тканині діахронії, коли ми вже маємо вітрила смачних поетичних образів. Поет віддає данину яблукам! Він робить це з архієрейського престолу, голосно пропагуючи розслаблення тіла, а не суєтні сімейні цінності як привід для пологів і літургії.
Нєгош у пісні «Noć spruja vijeka» першим серед південних слов’ян заспівав комбінацію на одну ніч. Безвідповідальне потурання пристрастям робить цього ченця якоюсь онтологічно важливою. Він вибирає яблука-фетиші для тверезої міри, тому точило номер 2, що означає, що він особливий маленькі сиськи, сказали б англійці, і показала всьому світу, як божий угодник може і вміє робити світ красивішим за допомогою еротичної фантазії.
7.
Нехай висновок буде дещо нудним, адже так буває з матеріалом для читання. Отже, принаймні дві фракції паразитують на Нєгоші: одна перетворює його на церковного кумира, а інша займає протилежну ідеологічну позицію з простим богохульством і пожинає плоди час від часу паралітературних скандалів.
Насправді обидва підходи подолано, Нєгош має бути звільнений від будь-якої племінної та соціально-політичної відповідальності за свої поетичні та лицарські дії. Радивоє не те, що кажуть, не мумія і не саркофаг, справжні читачі — не піддані, а гірські вовки та розлючені феміністки, які переслідуватимуть його тестя до кінця світу.
Хто знає, можливо, новим читачам варто розпочати цю яскраву справу з безсмертної правди, яку геній висловив через образ Попа Міча в Гірський вінок, який читає:
... гм ... дамба ... я ...
... б ... добре ... але ...
... на ... ша ... ра ...
Бонусне відео:
