Чи можемо ми досі довіряти тому, що бачимо і чуємо?
Уявіть, що ви натрапили на відео в мережі, на якому відомий журналіст представляє гостя, який розповідає про програмне забезпечення для торгівлі криптовалютою. Все здається автентичним - її голос, її зовнішність, її манера говорити. Однак виявилося, що відео фейкове, створене за допомогою штучного інтелекту. Цей приклад не є вигадкою; Саме так сталося з журналісткою «Голосу Америки» Ксенією Турковою.
Цей інцидент піднімає ключове питання: як відрізнити реальність від маніпуляцій у цифровому світі?
Відповідь ми можемо знайти на сторінках під назвою медіаграмотність – здатність критично аналізувати та оцінювати інформацію, яку ми отримуємо. В еру штучного інтелекту (ШІ) ця навичка стає необхідною для навігації в морі інформації, яка заливає нас щодня.
Медіаграмотність передбачає здатність отримувати доступ, аналізувати, оцінювати та створювати медіаконтент. Це викликає сумніви, аналіз, дослідження та висновки. Це процес, але також і усвідомлення моменту, який ми живемо. У контексті штучного інтелекту це означає розуміння того, як такі технології, як алгоритми та машинне навчання, формують інформацію, яку ми споживаємо. Наприклад, штучний інтелект може створювати переконливий фейковий контент, відомий як deepfakes. Цей вміст може показувати людей, які говорять або роблять те, чого вони ніколи не робили, що може мати серйозні наслідки для суспільства.
Штучний інтелект і дезінформація: як розпізнати маніпуляцію?
Технології штучного інтелекту дозволяють створювати складну дезінформацію, яку важко розпізнати. Ось кілька прикладів:
1. а) Deepfeke відео- та аудіозаписи
Технологія Deepfake використовує штучний інтелект для створення підроблених відео та аудіозаписів, які виглядають і звучать автентично. Наприклад, під час російського вторгнення в Україну у 2022 році з’явилося фейкове відео, на якому президент Володимир Зеленський закликає своїх військових здаватися. Це відео було швидко відхилено, але воно показало, наскільки небезпечним може бути дипфейк.
1. б) Алгоритми «фільтра повітряної кулі».
Соціальні мережі використовують алгоритми, які показують нам контент на основі наших попередніх взаємодій, створюючи т.зв «фільтр-кульки». Це означає, що ми часто отримуємо інформацію, яка підтверджує наші існуючі переконання, тоді як протилежні думки залишаються прихованими. Це явище може обмежити нашу перспективу та ускладнити критичне мислення.
1. c) Фейкові новини, створені ШІ
Штучний інтелект може автоматично створювати статті, які виглядають так, ніби їх написали люди. Ці тексти можуть поширювати дезінформацію або пропаганду, не підозрюючи читачам про їхню неправдивість. Наприклад, під час пандемії COVID-19 штучний інтелект використовувався для поширення неправдивої інформації про вірус і вакцини, що ще більше заплутало громадськість.
В еру штучного інтелекту медіаграмотність є ключовою для захисту від дезінформації. Виникає питання: як бути медіаграмотним в епоху штучного інтелекту? На це запитання важко відповісти, тому ми надсилаємо кілька пропозицій нижче:
1. Культивуйте сумніви: Перевіряйте джерела інформації – скептично ставтеся до сенсаційних новин і завжди перевіряйте, чи інформація підтверджена надійними джерелами.
2. Будьте пильними: Аналізуйте зображення та відео. Звертайте увагу на деталі, які можуть свідчити про маніпуляції, як-от неприродні рухи чи розбіжності між звуком і зображенням.
3. Дізнайтеся: Спробуйте зрозуміти, як працюють алгоритми. Майте на увазі, що платформи використовують алгоритми, які показують вам вміст на основі ваших попередніх взаємодій, що може обмежити ваш вплив на різні точки зору.
4. Запитайте: Розвивайте критичне мислення – ставте запитання та не сприймайте інформацію як належне. Подумайте про мотиви певного контенту та про те, кому вигідно його поширення.
5. І знову навчіться: Навчіться медіаграмотності – беріть участь у семінарах і тренінгах, які допоможуть вам краще зрозуміти медіа та технології.
Етика та відповідальність: хто контролює інформацію?
Розвиток штучного інтелекту піднімає етичні питання щодо контролю та поширення інформації, а також щодо обізнаності людини для аналізу та перевірки. Хто відповідає за контент, створений штучним інтелектом? Як запобігти неправильному використанню цих технологій? Великі технологічні компанії відіграють значну роль у формуванні інформації, яку ми споживаємо. Їхні алгоритми вирішують, які новини та контент нам показують, що може вплинути на наше ставлення та поведінку. Сундар Пічаї, генеральний директор Google, підкреслює відповідальність у розробці технологій штучного інтелекту: «Штучний інтелект є однією з найважливіших речей, над якими зараз працює людство. Він глибший за вогонь чи електрику. Однак ми повинні переконатися, що розробляємо його відповідально, щоб уникнути негативних наслідків». Важливо бачити переваги штучного інтелекту та використовувати його для отримання корисної інформації для розвитку потенціалу та можливостей. Штучний інтелект може бути інструментом для прогресу або катуванням емоцій і поведінки. Тому важливо покладатися на етику та розум у кожен момент створення медіаконтенту.
Чому важливо формувати медіаграмотних громадян?
У суспільстві, переповненому інформацією, де кожен може створювати та ділитися контентом, медіаграмотні громадяни є ключовими для збереження демократичних цінностей, критичного мислення та інформованого суспільства. Без медіаграмотності люди стають легкою мішенню для маніпуляцій, будь то фейкові новини, політична пропаганда чи комерційне шахрайство. Як ми можемо приймати зважені рішення, якщо ми не вміємо відрізняти правду від брехні? Медіаграмотні громадяни більш стійкі до дезінформації, краще розуміють, як працюють медіа та технології, і можуть брати активну участь у соціальних дискусіях, а не бути пасивними споживачами контенту. У світі, де штучний інтелект дедалі більше формує наш цифровий досвід, критичне мислення та здатність аналізувати інформацію є не просто корисними навичками – вони необхідні для захисту свободи думки та демократичних процесів.
Чому важливо не спати?
У цифрову епоху, коли штучний інтелект може створювати переконливий фейковий контент, пильність і критичне мислення є ключовими. Медіаграмотність дозволяє розпізнавати маніпуляції та захищатися від дезінформації. Бути медіаграмотним сьогодні означає активно досліджувати інформацію, яку ми отримуємо, і розуміти технології, які формують нашу реальність. Отже, наступного разу, коли ви натрапите на неймовірний вміст в Інтернеті, запитайте себе: чи це реально? Хто за цим стоїть? Яка мета цього вмісту? В епоху штучного інтелекту критичне мислення – це не варіант – це необхідність.
Автор класний керівник.
Текст створено в рамках ініціативи з підвищення обізнаності про важливість медіаграмотності; було опубліковано на сайті www.medijskapismenost.me в рамках програми Агентства аудіовізуальних медіа-сервісів
Бонусне відео:
