Найбільше незаконних рубок у Беране та Мойковац

Минулого року в державних лісах було незаконно вирубано 3.377 кубічних метрів деревини, майже дві третини з яких припадало на Беране та Мойковац.

Про це свідчать дані нещодавно опублікованого щорічного звіту про стан лісів у Чорногорії.

Із загального незаконно вирубаного обсягу вилучено лише близько 325 кубометрів, складено 236 кримінальних та XNUMX протоколи про правопорушення.

Згідно зі звітом, тільки в Гусіньє, Даниловграді та Которі минулого року не було зареєстровано випадків незаконної вирубки.

Згідно з даними Управління лісового та мисливського господарства, найбільше незаконних рубок є Беранці та Мойковці, які минулого року вирубали 1.042,68 та 1.035 кубічних метрів деревини, проти винних порушено 48 та 46 кримінальних справ.

Хоча в Колашині було майже в шість разів менше незаконних рубок, ніж у Беране та Мойковац, у цьому муніципалітеті було порушено найбільше кримінальних звинувачень – 53.

Найменше незаконної порубки державного лісу в Шавнику – 1,59 куб.м, порушено одну кримінальну справу.

У Нікшичі минулого року, за даними Управління лісового та мисливського господарства, було незаконно вирубано лише 2,78 кубічних метрів деревини.

У Плевлі, муніципалітеті з найбагатшим лісом у Чорногорії, минулого року було незаконно вирубано 179 кубічних метрів і було порушено вісім кримінальних справ.

У Плаві порушено 12 кримінальних справ за вирубку 186 кубометрів деревини.

Найбільше незаконно рубають приватні ліси в Колашині, де всього вирубано 1.714 кубометрів, складено 57 протоколів про правопорушення.

У Рожаях теж багато незаконних рубок у приватних лісах, тож через вирубку 1.223 кубометрів склали 12 протоколів про порушення.

Загалом торік у приватних лісах незаконно вирубали 3.016 куб.

Кора - велика проблема

У повідомленні зазначається, що виконання надісланої санітарної обробки постійно затримується, що безпосередньо негативно впливає на санітарний стан лісів.

«Непроведення регулярних рубок у запланованому обсязі та профілактичних заходів, а насамперед несвоєчасне першочергове вирубування фізіологічно ослаблених дерев та наведення лісового порядку згідно з правилами, також є однією з причин градації короїда. Щоб запобігти розповсюдженню жуків-короїдів та подальшому нарощенню шкідників і всихання, в першу чергу необхідно провести перечистку новоствореної санітарної обробки. Роботи з рубки та вивезення деревних сортиментів необхідно проводити обережно, не пошкоджуючи навколишні здорові дерева», – йдеться у повідомленні.

У І кварталі 2023 року зафіксовано значну кількість деревної маси, яка перебуває у фазі всихання або сухостою.

«Протягом 2023 року спостерігався посилений прояв всихання лісів. Внаслідок фізіологічного стресу, який виник у попередні роки (в основному через посуху), послабився імунітет та стійкість лісів до біотичних та абіотичних впливів зовнішнього середовища. Такі умови безпосередньо сприяли розвитку популяцій шкідливих комах, жуків-короїдів, які з’являються як вторинні шкідники, нападають на фізіологічно вже ослаблені дерева та викликають їх всихання. Розмножуючись, короїд нападає не лише на фізіологічно ослаблені, а й на навколишні здорові дерева, які перебувають у фізіологічно хорошому стані і які б вижили, якби популяція цієї комахи не поширювалася», – йдеться у повідомленні.

Експертна комісія відвідала хвойні ліси в шести регіональних одиницях: Беране, Рожає, Петніца, Плевля, Андрієвиця та Плав і дійшла висновку, що значні площі лісу постраждали від всихання, а також процес всихання ялини, ялиці та окремих дерев осики. є наслідком перенаселеності жуків-короїдів.

«З метою припинення розповсюдження жуків-короїдів, а також супутніх захворювань, усунення шкідливих проявів та виникнення нових непередбачуваних наслідків і збитків наказано невідкладно вжити заходів по перерахунку та вирубці... Також наказано підійти до належного наведення лісового порядку, вивезення деревних сортиментів та розміщення якомога більшої кількості феромонних пасток у місцях осередку короїда. Усі перелічені заходи мають бути пріоритетними й у 2024 році. Враховуючи, що феромонні пастки в основному використовуються для моніторингу пенітентів на певній території, ці результати будуть орієнтиром у подальшій діяльності щодо запобігання їх градації. Разом з тим, для встановлення причини всихання лісу бажано залучати наукові та науково-дослідні установи в галузі лісового господарства», – йдеться у звіті, складеному інженером лісового господарства. Зехра Деміч.

Усиханням постраждало 200 га

Підраховано, що сушиться 11.443 кубометри деревини, тобто всиханням постраждало понад 200 га. Найбільше сухих лісів було зафіксовано в Плевлі, майже половина загальної деревної маси, а найбільше в господарстві Ковач, у напрямку до кордону з Боснією.

У звіті зазначається, що довгостроковій стабільності та стійкості лісів нічого не загрожує, а обсяги зареєстрованих та оброблених незаконних рубок та іншої незаконної діяльності нижчі за рівень попередніх років, що, мовляв, свідчить про активізацію діяльності компетентних органів. служби охорони лісу.

«Також можна констатувати дві суттєві проблеми, які зумовлюють своєчасне реагування компетентних служб, лісокористувачів державної власності та приватних лісовласників. Ці проблеми пов’язані з виникненням всихання лісів, а також з тим, що є значна частина спаленої деревини, яка не була вивезена внаслідок виконання Плану відновлення лісів, які постраждали від пожеж у 2012 році та Плану відновлення лісів у 2019 році. За оцінками, близько 20 відсотків лісових насаджень у Чорногорії знаходяться на різних стадіях деградації, тому першочерговим завданням є усунення основних причин деградації. У напрямку вирішення питань видалення деградованих дерев минулого періоду на території всіх регіональних підрозділів Управління лісового та мисливського господарства розпочато розробку нового Плану рекультивації, який буде розроблено у 2024 році з динамічний план впровадження в найближчі кілька років», – йдеться у звіті.

Частка лісової площі, що постраждала від пожеж у Чорногорії, у 2023 році склала 0,004 відсотка, що є найнижчим показником за останні 15 років.

Для країн Середземномор’я, до яких входить Чорногорія, вважається, що відсоток вигорілої площі становить від 1 до 1,5 відсотка по відношенню до загальної площі лісів – у межах норми.