Основною причиною подорожчання продуктів харчування в період 2021-2023 рр. Зростання цін виробників та імпорту відбулося за рахунок збільшення націнки у великих рітейлерів, тоді як зростання націнок у великих рітейлерів було викликано збільшенням валових витрат на заробітну плату, які були в середньому на 2024 відсотки вищими у 2021 році порівняно з 42 роком, незважаючи на зниження податків на заробітну плату.
Рентабельність чистого прибутку імпортерів і дистриб’юторів зростала швидше, ніж у великих роздрібних мереж. Загальна продуктивність праці за цей період впала на 3,3 відсотка. Коли зарплата зростає швидше, ніж продуктивність, підвищення цін неминуче.
Про це, серед іншого, йдеться в Аналізі цін і діяльності роздрібних мереж Чорногорії, який для потреб Торгово-промислової палати провела команда професорів Державного економічного факультету.
«З огляду на більш високе зростання цін на імпортні продукти харчування та зростання заробітної плати в секторі торгівлі відносно економіки в цілому, очікується більш високе зростання цін у категорії продуктів харчування та напоїв», – йдеться в аналізі.
За даними Монстату, річне зростання цін на продукти харчування та напої у 2021 році становило 7,2 відсотка, у 2022 році – 28,9 відсотка, а у 2023 році – ще 1,7 відсотка. Іншими словами, загальне зростання цін на продукти харчування та напої за ці три роки склало 40,5 відсотка.
«Високе подорожчання продуктів харчування є наслідком зростання цін на імпортні продукти харчування у 23,8 році на 2022%, а також зростання цін на паливо на 11,2%. «Після стабілізації цін на імпортну продукцію у 2023 році (зростання на 1,2%) та цін на паливо (-0,3%) ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зростали повільніше порівняно із загальним індексом цін – 1,7% та 4,3%», – йдеться у документі.
Майже половина маржі йде на прибуток
Аналіз показує, що 40 відсотків маржинального доходу у великих роздрібних мережах йде на витрати на зарплату. Середня брутто-зарплата у сфері торгівлі у 2021 році становила 586 євро, тоді як на початку минулого року вона становила 852 євро, а в листопаді – 1.039 євро. Торговці раніше заявляли, що мають труднощі з пошуком працівників, через що їм доводиться підвищувати зарплату. Чистий заробіток у магазинах у 2021 році склав 395 євро, тоді як у листопаді минулого року він становив 883 євро.
Як зазначено, середня валова маржа великих торгових мереж у 2021 році становила 25,01 відсотка, у 2022 році – 25 відсотків, у 2023 році – 25,27 відсотка. Валова маржа — це сума, яку роздрібний продавець додає до загальної закупівельної ціни продукту у виробника, імпортера чи дистриб’ютора, за допомогою якої він покриває всі свої витрати та отримує прибуток. Якщо маржа була майже однаковою у відсотках, це не означає, що торговець отримував такий самий дохід, тому що якщо, наприклад, товар коштував йому євро, його маржа в грошах становитиме 25 центів, а якщо закупівельна ціна цього товару наступного року зросте до двох євро, маржа торговця збільшиться до 50 центів. Цей документ підтверджує, що закупівельні ціни на продукцію у виробників та імпортерів зросли, а отже, при майже незмінному відсотку націнки трейдера збільшився їхній грошовий дохід.
Середня рентабельність великих торговельних мереж, частка чистого прибутку по відношенню до загальної виручки, у 2021 році становила 1,26 відсотка, у 2022 році зросла до 2,33 відсотка, у 2023 році – до 3,38 відсотка. З даних зрозуміло, що це зростання чистого прибутку відбулося завдяки збільшенню валового прибутку та зростання обороту.
Заробітки імпортерів удвічі вищі за трейдери
Середня валова маржа оптових компаній, імпортерів та дистриб’юторів у 2021 році становила 19,92 відсотка, у 2022 році – 19,48 відсотка, а у 2023 році зросла до 23,54 відсотка. Це відсоток, який вони розраховують від ціни закупівлі у виробника, і оскільки, згідно з аналізом, ціни виробника зросли протягом цього періоду, їхній дохід від цього відсотка від цих цін також зріс. Середня норма чистого прибутку імпортерів і дистриб’юторів у 2021 році становила 3,62 відсотка, у 2022 році – 3,34 відсотка, а у 2023 році зросла до 5,6 відсотка. Тобто кожного року вони були суттєво вищими за показники прибутку торгових мереж.
Якщо скласти всі мита та надбавки, то ціна для споживача вийде щонайменше вдвічі вищою від початкової ціни у виробника. Наприклад, якщо річ коштує один євро, то можливі імпортні мита (митні, акцизні збори, збори, фрахт...) становлять, наприклад, в середньому 10 відсотків і підвищують ціну до 1,10 євро, потім до цього додається націнка імпортера 23 відсотки, що підвищує ціну до 1,35 євро. Націнка роздрібної мережі в розмірі 25 відсотків підвищує цю ціну до 1,69 євро, а з кінцевим ПДВ у 21 відсоток ціна становить 2,05 відсотка. До всього цього можуть бути додаткові витрати, а при підвищенні акцизів і зборів (солодощі, газовані напої, молочні продукти, вміст алкоголю...) кінцева ціна може бути втричі вищою за ціну виробника.
Цінові обмеження не впливають на інфляцію.
У документі аналізується вплив маржинальних обмежень на основні продукти харчування, запроваджених у Чорногорії та регіоні. Висновок полягає в тому, що вони призвели до зниження цін на ці продукти в короткостроковій перспективі, але не зупинили інфляцію, оскільки роздрібні торговці підвищили ціни на ті товари, на які не поширювалися маржинальні обмеження.
В аналізі зазначено, що сектор торгівлі є найбільшим роботодавцем у Чорногорії, оскільки, згідно з даними Monstat, у приватних компаніях або у формі підприємницької діяльності працює 157 тисяч працівників, з яких 56,6 тисячі (36%) зайняті в секторі торгівлі.
«Якщо взяти до уваги 19 тис. працівників у секторі транспорту та зберігання та 33,9 тис. працівників у секторі послуг розміщення та харчування, це означає, що в цих трьох технологічно передових секторах працює загалом 109,5 тис., або 70% від загальної кількості працівників у приватному секторі Чорногорії. «Це вказує на важливість торговельного сектора для економіки Чорногорії та обережність при розгляді інтервенціоністських заходів з боку державної адміністрації, які можуть вплинути на роботу всіх елементів цього технологічного ланцюга, зайнятість і рівень життя», - йдеться в аналізі.
Зменшення маржі до 10 відсотків призведе до збитків
В аналізі зазначено, що будь-яке державне втручання, спрямоване на обмеження валової рентабельності великих роздрібних мереж до 10 відсотків для харчових продуктів (з нинішніх 25 відсотків), призведе до того, що вони будуть працювати збитково.
«В ринкових умовах ринкова рівновага встановлюється співвідношенням між попитом і пропозицією, а показником рівноваги є ціна — ключова економічна категорія, яка вказує на відмінність ринкової від планової (інтервенціоністської) економічної системи. У разі формування цін на вільному ринку або цін, що формуються без втручання держави, витрати на виробництво покриваються доходами. Якщо уряд втручається в ринок і встановлює нижчі ціни, доходи (можливо) не досягнуть витрат. Тоді торговці та виробники будуть вилучати товари з ринку, якщо тільки зберігання не призведе до значного зниження їх вартості, в надії, що обставини зміняться і рішення уряду буде скасовано. Як варіант, можливе збільшення націнок на товари, які не підпадають під регулювання, що в кінцевому підсумку вплине на зростання загального рівня цін. «Найбільш песимістичний сценарій, за якого через зниження економічної мотивації певна кількість комерційних підприємств скоротить обсяги діяльності або припинить діяльність, що спричинить зростання безробіття, зниження заробітної плати та падіння ВВП», — йдеться в аналізі економічного факультету.
Альтернатива закликає бойкотувати "Волю", компанія анонсує скорочення закупівель
Громадянська група «Альтернатива», яка на попередніх виборах входила до Руху «Європа зараз», закликала вчора громадян бойкотувати магазини торгової мережі «Волі» наступного тижня з 17 по 24 лютого через те, що її обрали громадяни в опитуванні.
Компанія «Волі», яка з фермами та теплицями в Ульцині та Спужі є найбільшим виробником сільськогосподарської продукції та найбільшим покупцем вітчизняної продукції, повідомила вчора виробникам, що через оголошений бойкот вона зменшить узгоджену кількість, яку планує закупити у них.
Учора податкова повідомила, що бойкот усіх торговельних мереж, організований у суботу, 8 лютого, на заклик «Альтернативи», призвів до падіння товарообігу на 30 відсотків порівняно з суботою, 1 лютого, коли бойкоту не було.
Бонусне відео:
