Західні Балкани виграють від полегшення фінансових потоків через Єдину зону платежів у євро (SEPA), але не слід очікувати, що це змінить ситуацію в регіоні, вважає Річард Грівсон з Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (WiiW).
Він каже, що приєднання до SEPA дасть найкращі результати в поєднанні з більшим доступом регіону до бюджету Європейського Союзу (ЄС), а також підтримкою ЄС промислової політики на Західних Балканах.
В аналізі «SEPA для Західних Балкан: корисна, але не радикальна зміна», опублікованому в блозі Консультативної групи з питань публічної політики «Балкани в Європі» (BiEPAG), Грівсон пише, що SEPA може бути однією з найважливіших частин Плану зростання ЄС для Західних Балкан, але також що Союз може зробити більше, щоб залучити більше державного та приватного капіталу в регіон.
SEPA – це ініціатива ЄС, спрямована на спрощення банківських переказів у євро між країнами-учасницями. Завдяки гармонізації платіжних систем SEPA робить фінансові операції дешевшими, легшими та швидшими для своїх учасників. Для Західних Балкан приєднання до SEPA означає крок до фінансової інтеграції з ЄС, спрощення транскордонних платежів і стимулювання економічного розвитку.
У тексті нагадується, що першими членами SEPA з регіону стали Чорногорія та Албанія в листопаді 2024 року, а Північна Македонія приєдналася в березні 2025 року.
Сербія сподівалася на позитивне рішення щодо членства в SEPA в березні, але Європейська платіжна рада (EPC) відклала це рішення, вимагаючи більшого прогресу в законах про боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Боснія і Герцеговина (БіГ) і Косово висловили зацікавленість у членстві в SEPA і працюють над виконанням вимог, але кінцевий термін для приєднання до ініціативи не вказано.
Автор вважає, що членство в SEPA могло б сприяти торгівлі та потокам капіталу на Західних Балканах і таким чином сприяти більшій регіональній інтеграції, що є довгостроковою метою. Що ще важливіше, це сприяло б торгівлі та потокам капіталу між Західними Балканами та ЄС, чий ринок приблизно в сто разів перевищує розмір шести економік Західних Балкан разом узятих.
Однак для більшості економік у регіоні найбільший вплив SEPA може бути не на торгівлю, а на інші міжнародні грошові потоки, напр. платежі за послуги (транспорт, туризм), грошові перекази та прямі іноземні інвестиції, мабуть, навіть більш значні.
Хоча полегшення фінансових потоків через SEPA принесе користь Західним Балканам, було б неправильно думати, що лише це може кардинально змінити ситуацію в регіоні. А саме, за словами Грівсона, без належних заходів для залучення більше капіталу в регіон такий підхід несе ризик подальшого збільшення дефіциту торгівлі Західних Балкан з ЄС.
Більшість економік Західних Балкан уже мають величезний торговий дефіцит порівняно з членами ЄС із регіону Центральної та Східної Європи, а нерозвиненість Західних Балкан пов’язана не здебільшого з труднощами переміщення капіталу через кордони, а з хронічною нестачею капіталу, як приватного, так і державного, для фінансування необхідних інвестицій у виробництво, інфраструктуру та державні послуги.
Грівсон вважає, що приєднання до SEPA дасть найкращі результати, якщо його поєднати з більшим доступом Західних Балкан до бюджету ЄС, а також підтримкою ЄС ініціатив промислової політики в регіоні, що могло б стимулювати більший і якісніший приплив прямих іноземних інвестицій.
«Зменшення тертя в потоках капіталу між ЄС і Західними Балканами дуже вітається, але ЄС міг би мати набагато більший вплив, перш за все, знайшовши способи направити більше державного та приватного капіталу в регіон. Повний доступ до бюджету ЄС — крім досить розчаровуючих сум, включених у План зростання — забезпечив би значні кошти для фінансування інфраструктурних проектів, соціальних програм та інституційних реформ», — написав Грівсон.
Тим часом ЄС, завдяки підтримці промислової політики та збільшенню надходжень прямих іноземних інвестицій за допомогою SEPA, може відігравати ключову роль, надаючи технічну допомогу та фінансуючи реалізацію стратегій розумної спеціалізації з акцентом на таких секторах, як сільське господарство, текстильна промисловість, автомобільна промисловість, енергетика, ІТ та туризм.
«Така підтримка дала б змогу країнам Західних Балкан модернізувати промисловість та залучити інвестиції, сприяючи розвитку експортного потенціалу та зменшенню великого торговельного дефіциту в регіоні», – підсумував Грівсон, який також є членом BiEPAG.
Бонусне відео:
