Союз муніципалітетів Чорногорії подав до Конституційного Суду пропозиції щодо оцінки конституційності положень трьох законів: Закону про аудіовізуальні медіапослуги, Закону про ліси та Закону про внесення змін до Закону про соціальний захист та захист дітей, з проханням розглянути їх у терміновому порядку, оцінивши, що спірні рішення серйозно посягають на конституційно гарантовану фінансову та бюджетну автономію місцевого самоврядування та загрожують їхньому регулярному функціонуванню.
У пропозиціях зазначається, що спірні положення суперечать системним законам про місцеве самоврядування та фінансування місцевого самоврядування, а також Європейській хартії місцевого самоврядування, оскільки вони накладають нові фінансові зобов'язання на муніципалітети без забезпечених коштів або зменшують їхні гарантовані законом доходи. Асоціація муніципалітетів попереджає, що впровадження цих законів завдасть багатомільйонних збитків місцевим бюджетам, поставить під загрозу надання громадянам основних комунальних та соціальних послуг, збільшить ризик судових розглядів та поставить під сумнів стабільність місцевої влади, тому вона вимагає першочергового рішення від Конституційного Суду.
За оцінками, впровадження спірних положень Закону про аудіовізуальні медіапослуги коштуватиме окремим муніципалітетам понад мільйон євро щорічно, тоді як через зміни до Закону про ліси місцеві органи влади втрачатимуть понад два мільйони євро доходів щорічно.
«Ці закони безпосередньо загрожують фінансовій стабільності муніципалітетів, особливо в північному регіоні, та суттєво ускладнюють роботу комунальних підприємств, що безпосередньо загрожує основним послугам для громадян, таким як водопостачання, управління відходами та обслуговування місцевої інфраструктури», – зазначила Асоціація муніципалітетів.
Конституційний суд повідомив «Вісті», що пропозиції від Асоціації муніципалітетів надійшли 23 червня, а справи були розподілені між суддями-доповідачами та радниками конституційного суду методом випадкового розподілу справ.
«Щодо Закону про ліси, пропозицію було надіслано до Парламенту та уряду Чорногорії, щоб вони могли прокоментувати звинувачення протягом 30 днів, тоді як цього тижня те саме буде зроблено стосовно двох інших пропозицій», – сказали вони.
«Вісті» запитали, чи може Конституційний Суд до прийняття остаточного рішення розглянути можливість тимчасового зупинення дії спірних правових положень, якщо оцінить, що їх застосування може спричинити наслідки, які важко усунути.
«Судді-доповідачі мають можливість, але також і обов’язок, запропонувати прийняття тимчасового заходу, якщо вони вважають це необхідним, але лише за умови виконання умов для цього або якщо попередній аналіз оспорюваних положень конституційним судом вказує на це», – заявив Конституційний суд.
«Закон про аудіовізуальні медіапослуги передбачає щорічні відсоткові асигнування з місцевих бюджетів на фінансування місцевих суспільних мовників. Окрім обов’язкових фіксованих відсоткових асигнувань для телерадіомовників, також передбачено, що сума коштів збільшується щонайменше на п’ять відсотків, якщо мовник також публікує контент в онлайн-виданні, і щонайменше на 20 відсотків, якщо частка власного виробництва в загальному річному ефірному часі телевізійної програми перевищує 50 відсотків. Ці положення грубо порушують гарантоване право муніципалітетів на незалежність та місцеве самоврядування, тобто право регулювати та управляти певними державними та іншими справами на основі власної відповідальності та в інтересах місцевого населення. Вони також порушують право муніципалітетів на бюджет, як це передбачено Конституцією Чорногорії», – пояснила Асоціація муніципалітетів.
Хоча деякі муніципальні підприємства надають послуги, що становлять суспільний інтерес, що становлять одне з основних прав людини, такі як водопостачання, управління відходами, водовідведення тощо, конкретні закони в цих сферах, за даними Асоціації муніципалітетів, не визначають суми, які муніципалітет повинен визначити в місцевому бюджеті для їх фінансування, оскільки це порушуватиме його право на фінансову автономію.
«Саме це й було зроблено Законом про аудіовізуальні медіапослуги, який позбавив муніципалітети свободи самостійно визначати пріоритети в рамках місцевої політики та свободи планувати та виконувати свої бюджети відповідно до своїх правових, договірних зобов’язань та місцевих нормативних актів, планів і програм», – оцінили в Асоціації муніципалітетів.
Спірні положення Лісового закону встановлюють дохід від використання лісів та лісових угідь як дохід державної компанії, з якого вона сплачує 20 відсотків збору державі, а частина цих 20 відсотків передається муніципалітетам.
«Це суперечить положенням системного Закону про фінансування місцевого самоврядування, який визначає такі ж доходи, як і доходи від концесійних зборів за використання благ загального інтересу, виділених державою відповідно до закону, що передаються муніципалітету, на території якого вони розташовані, у відсотковому співвідношенні 70 відсотків. Зіткнення із системним законом порушує фундаментальні конституційні принципи правової визначеності та верховенства права, єдності правового порядку, права на місцеве самоврядування та права на бюджет», – позиція Асоціації муніципалітетів.
Щодо всіх трьох законів, Спілка муніципалітетів подала ініціативи від імені 14 голів та мерів муніципалітетів: мера столиці Саша Муйович, Голова муніципалітету Жабляк Радош Жугіч, Голова муніципалітету Бар Душан Райчевич, Президент муніципалітету Рожає Рахман Хусович, голова муніципалітету Плевля Дарія Вранеш, Голова муніципалітету Плав Ніхад Канович, Президент муніципалітету Улцинь Шляхта Німанбегу, Президент муніципалітету Зета Михайла Асович, Голова муніципалітету Петніца Самір Агович, Президент муніципалітету Мойковац Веско Деліч, президент муніципалітету Бієло Поле Петар Смолович, Президент муніципалітету Котор Володимир Йокич, Голова муніципалітету Даниловграда Олександр Гргурович та голова муніципалітету Плужине Слободан Деліч.
Спірні положення не є поодиноким випадком у правовій системі Чорногорії, а частиною тривалого, безперервного законодавчого підходу, який накладає додаткові фінансові зобов'язання на муніципалітети або позбавляє чи зменшує доходи, не забезпечуючи одночасно інших джерел фінансування, що є тенденцією, яку необхідно зупинити, заявила Асоціація муніципалітетів.
Уряд може звільнити мера, якщо закон не буде виконано.
У Законі про внесення змін до Закону про соціальний захист та захист дітей Асоціація муніципалітетів заперечує, що частину первісних державних компетенцій було передано муніципалітетам, водночас не надавши їм коштів з державного бюджету для виконання цих зобов'язань.
«Це послуги підтримки громад та консультаційні послуги, які муніципалітети зобов’язані повністю фінансувати, а також послуги денного догляду, для яких спірні положення передбачають державне співфінансування від 60 до 90 відсотків від загальної суми, але лише у випадку менш розвинених муніципалітетів», – пояснили в Асоціації муніципалітетів.
Муніципалітети також вказали на формальні порушення Конституції під час прийняття цих правових рішень, оскільки асоціації муніципалітетів та окремим муніципалітетам не було надано суттєвої можливості висловити свою думку протягом 15 днів відповідно до Закону про місцеве самоврядування, що також порушувало право місцевих органів влади на консультації, гарантоване Конвенцією.
«Крім того, процес підготовки закону зовсім не визначав можливості для муніципалітетів виконувати ці дуже складні та дорогі завдання, що перебувають у державній власності, що також є юридичним обов’язком».
Надання фінансових ресурсів муніципалітетам для виконання делегованих завдань є особливою темою звіту моніторингової місії Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи щодо впровадження Європейської хартії місцевого самоврядування в Чорногорії від березня 2024 року, а також рекомендацій щодо дорожньої карти, надісланої уряду Чорногорії наприкінці травня цього року у зв'язку з пост-моніторингом стану місцевої демократії в Чорногорії.
«Важливо також зазначити, що у разі невиконання цих переданих завдань, які численні муніципалітети фактично не в змозі виконати, Уряд має право звільнити мера і тим самим спричинити кризу місцевого самоврядування», – наголосила Асоціація муніципалітетів.
Побачити більше:
Завантажте додаток та слідкуйте за новинами
СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ
