Сільське господарство та агропромисловий сектор «продовжують обтяжуватися численними структурними проблемами»

Незважаючи на позитивні показники в окремих сегментах виробництва, чорногорський сільськогосподарський та агропромисловий сектор все ще обтяжений численними структурними викликами, які потребують системної відповіді з боку держави та всіх учасників ланцюга виробництва та розподілу продуктів харчування, про це було оголошено на вчорашньому засіданні Правління Асоціації сільського господарства та харчової промисловості Торгової палати Чорногорії (PKCG).

На сесії обговорювалися результати діяльності сектору за перше півріччя цього року, впровадження програми IPARD III, а також можливості включення економіки до програми Університету Чорногорії «Стипендії для найкращих. Робочі місця з найкращими», повідомила Торгова палата.

Голова правління Мілутін Джуранович зазначив, що сектор досяг обнадійливих результатів, насамперед завдяки збільшенню внутрішнього виробництва та закупівель молока, але нещодавня криза з надлишками молока показує, наскільки вразливим є вітчизняне виробництво, якщо воно не супроводжується достатніми переробними потужностями та безпечним ринком. Він наголосив, що неприйнятно, щоб вітчизняні виробники були змушені марнувати молоко, тоді як водночас на ринку є імпортовані молочні продукти.

Він особливо наголосив на важливості кампанії «Купуй наше», яка сприяє підвищенню обізнаності громадян щодо важливості купівлі вітчизняних продуктів, оцінивши, що саме споживачі можуть зробити вагомий внесок у виживання вітчизняних фермерських господарств та розвиток сільського господарства Чорногорії своїм вибором. Як він зазначив, збереження виробництва тваринництва означає також збереження життя в сільській місцевості, адже за кожним вітчизняним продуктом стоять сім'ї, які щодня вкладають багато праці та зусиль для підтримки виробництва.

Секретар Комітету Лідія Рмуш представила Інформацію про господарську діяльність сільськогосподарського сектору за період січень–червень 2026 року, зазначивши, що сприятливі погодні умови сприяли гарному виробничому року, особливо у виробництві фруктів, водночас було зафіксовано збільшення вартості закупівлі та продажу сільськогосподарської продукції, збільшення закупівлі молока, а також збільшення виробництва у харчовій промисловості. Вона оцінила, що зростання первинного виробництва має супроводжуватися розвитком переробки, логістики та каналів збуту, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

Вона також зазначила, що, незважаючи на зростання експорту окремих продуктів на вищій стадії переробки, Чорногорія все ще фіксує високий дефіцит зовнішньоторговельного балансу в обміні продовольством, що підтверджує її сильну залежність від імпорту.

«Тому потрібні міцніші зв’язки між сільським господарством, харчовою промисловістю та туризмом, збільшення використання вітчизняної сировини, більші інвестиції в розвиток переробних та складських потужностей, ефективніше використання європейських фондів, а також більші асигнування з національного бюджету на розвиток сільського господарства», – сказав Рмуш.

Вона особливо наголосила, що для довгострокового розвитку необхідно утримувати населення в сільській місцевості, створювати кращі умови для молодих фермерів та розвивати виробництво продуктів харчування з вищою доданою вартістю. У цьому процесі, додає вона, значну роль відіграє просування вітчизняних продуктів та їх краще позиціонування в торговельних мережах та туристичній пропозиції, нагадавши, що Торгова палата успішно реалізувала цьогорічну призову гру «Купуймо собі», яка в рамках кампанії «Сила в кожному з нас» сприяла підвищенню обізнаності громадян щодо важливості купівлі вітчизняних продуктів та підтримки чорногорських виробників.

Під час обговорення бізнесмени зазначили, що цьогорічна криза закупівель молока виявила структурні слабкості вітчизняного сільськогосподарського та харчового секторів. Вони також вказали на парадокс, що Чорногорія, попри свою значну залежність від імпорту продуктів харчування, опинилася в ситуації, коли вітчизняні виробники не можуть реалізувати обсяги молока та інших продуктів, які вони виробляють.

Вони погоджуються, що зростання первинного виробництва має супроводжуватися розвитком переробних та складських потужностей, кращою організацією ринку та міцнішими зв'язками між виробниками, переробниками, торговельними мережами та туристичним сектором.

Бізнесмени також вказали на виклики, пов'язані з гармонізацією з європейськими стандартами, особливо у виробництві традиційних молочних продуктів, оцінивши, що виробникам потрібна додаткова інституційна підтримка для успішного реагування на ці вимоги.

Вони вважають, що наступний період слід використати для модернізації виробництва, кращого планування та посилення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, щоб краще підготуватися до умов ведення бізнесу на єдиному європейському ринку.

Пріоритетами були прийняття закону, що забороняє недобросовісну торговельну практику, вдосконалення податкового регулювання та адаптація трудового законодавства до специфіки сільськогосподарського виробництва. Також було наголошено, що просування вітчизняної продукції через такі кампанії, як «Купуй наше», поряд з її посиленням у торговельних мережах та туристичній пропозиції, є однією з ключових передумов зміцнення вітчизняного сільського господарства.

Представник Міністерства сільського, лісового та водного господарства Мірсад Спахич поінформував членів Комітету про діяльність з підготовки двох важливих законодавчих рішень, які мають покращити бізнес-середовище в аграрному секторі. Він зазначив, що на завершальній стадії знаходиться підготовка Закону про заборону недобросовісної торговельної практики в ланцюжку поставок сільськогосподарської та харчової продукції, що ще більше захистить позиції вітчизняних виробників, покращить договірні відносини та зміцнить їхню переговорну позицію на ринку.

Він також анонсував розробку Закону про державну допомогу в сільському господарстві, який визначить майбутню модель підтримки вітчизняних виробників після вступу Чорногорії до Європейського Союзу та гармонізації зі Спільною сільськогосподарською політикою ЄС. Як він зазначив, метою є визначення заходів, які держава зможе зберегти як підтримку вітчизняних виробників після вступу до ЄС, особливо в ситуаціях, коли потрібні втручання через збої на ринку або стихійні лиха. Він наголосив, що представники Торгової палати будуть залучені до розробки обох правових рішень.

Говорячи про європейську інтеграцію, Спахич вказав на суттєві зміни, які очікують вітчизняний агропродовольчий сектор з 1 липня 2027 року, коли імпорт продукції тваринного походження буде дозволено лише з потужностей, схвалених відповідно до стандартів Європейського Союзу.

«Ця зміна представляє можливість для вітчизняних виробників покращити виробництво та зайняти більш вагоме місце на внутрішньому ринку, і вже зараз необхідно планувати виробництво та готуватися до умов ведення бізнесу на єдиному європейському ринку», – сказав він.

Представники Платіжного агентства Данка Божович та Едіта Махмутович представили результати реалізації програми IPARD III на сьогодні, наголосивши, що інтерес сільськогосподарських виробників та переробників до доступних заходів продовжує зростати, незважаючи на складні процедури. Вони наголосили, що проекти із Заходу 3, призначеного для інвестицій у переробку сільськогосподарської продукції, а також Заходу 7, наразі успішно реалізуються., що підтримує розвиток сільського туризму та переробки на сільськогосподарських фермах.

Вони зазначили, що в рамках цих заходів було укладено значну кількість проектів та отримано грантову підтримку на мільйони євро, тоді як до кінця року очікуються нові публічні конкурси пропозицій щодо сільського туризму та переробки на фермах. Вони заявили, що зацікавленість бенефіціарів підтверджує, що виробники усвідомлюють важливість європейських фондів для модернізації виробництва, підвищення конкурентоспроможності та збільшення доданої вартості вітчизняної продукції.

Вони також поінформували членів Комітету про діяльність, яку Агентство здійснює в рамках підготовки до повної акредитації та створення систем, необхідних для реалізації майбутньої Спільної сільськогосподарської політики Європейського Союзу, наголосивши, що розробка системи IACS є одним із ключових кроків у цьому процесі. Вони наголосили, що Чорногорія успішно використовує кошти програми IPARD III, що немає ризику їх повернення через невикористання, і що метою є продовження високого рівня використання доступних європейських фондів у наступний період.

Насамкінець, радник ректора з фінансово-економічних питань Університету Чорногорії Марина Банович презентувала програму UCG «Стипендії для найкращих. Робочі місця з найкращими», яка надає компаніям можливість забезпечувати майбутніх фахівців через стипендії для студентів, одночасно розвиваючи довгострокову співпрацю між економікою та академічною спільнотою.