Уряд продовжує ухилятися від зобов’язань щодо гармонізації візової політики з Європейським Союзом (ЄС), а список країн, звільнених від візового режиму, стає довшим, а не коротшим, попередила громадська активістка Діна Байрамспахіч.
У Єврокомісії нагадали, що безвізовий режим між ЄС і Чорногорією є значним досягненням, яке "вимагає постійної пильності", і що влада Чорногорії має вилучити дві країни зі списку країн з безвізовим режимом до кінця лютого, щоб країна могла отримати гроші з "Плану зростання для Західних Балкан".
Байрамспахіч сказав «Vijesti», що візова політика є підсферою «дуже відомої» глави 24 (правосуддя, свобода, безпека), від якої залежить прогрес у переговорах про вступ Подгориці з Брюсселем.
«Тому абсолютно немає місця для будь-якого ухилення від зобов’язання гармонізувати візову політику Чорногорії зі списком країн ЄС, для відвідування яких потрібна віза, особливо щодо країн, які становлять загрозу безпеці для ЄС або толерують нелегальну міграцію», – сказав співрозмовник, коментуючи останнє рішення уряду про тимчасове звільнення від віз для громадян Єгипту, Узбекистану, Вірменії, Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) і Казахстану.
Таке рішення уряд ухвалив у четвер на телефонному засіданні за згодою більшості членів. Також було прийнято рішення внести зміни до Візового регламенту, виключивши Вануату зі списку країн, для відвідування яких не потрібні візи.
Раніше, 24 грудня минулого року, уряд вирішив розширити перелік країн, громадяни яких можуть перебувати в Чорногорії без візи до 90 днів, додавши до нього Бахрейн, змінивши безвізовий режим для Саудівської Аравії з сезонного на постійний.
Восени в Єврокомісії «Вієсті» повідомили, що ЄС очікує від Чорногорії введення віз для громадян 11 країн, у тому числі Росії та Білорусі. У Міністерстві закордонних справ (MVP) тоді не відповіли на запитання “Вієстей”, до яких країн і коли запровадять візи. За даними газети, до них, крім Росії та Білорусі, входять Туреччина, Кувейт, Казахстан, Катар, Єгипет, Саудівська Аравія, Азербайджан, Вірменія та Китай.
Згідно з інформацією на сайті МЗС, для в’їзду в Чорногорію громадянам Китаю потрібна віза, за винятком організованих туристичних груп і ділових людей.
Байрамспахіч нагадує, що Єврокомісія очікувала виключення двох країн зі списку до кінця лютого, що є першим звітним періодом, пов’язаним із «Планом зростання». Разом з тим, він оцінює, що уряд на засіданні в четвер "продовжив винятки з європейської візової політики".
Європейська комісія вчора повідомила «Vijesti», що ЄС уважно стежить за розвитком візової політики Чорногорії, і що гармонізація візового режиму «залишається вирішальною для забезпечення добре керованого середовища міграції та безпеки в Чорногорії та за її межами».
«Безвізовий режим між ЄС і Чорногорією є значним досягненням. Але збереження цього досягнення вимагає постійної пильності. «Потрібно негайно вжити заходів для підвищення узгодженості візової політики в рамках участі та зобов’язань перед Європейським Союзом, як через наші візові угоди, так і через процес вступу», – сказали вони.
Вони нагадують, що в 7-му звіті ЄС про моніторинг скасування візового режиму зазначено, що більш суворий перегляд безвізового режиму прибуття громадян третіх країн, особливо з країн, які становлять загрозу безпеці або нелегальної міграції, буде мінімальним тимчасовим заходом, який очікується від Чорногорії, до повного узгодження.
Комісія заявляє, що через Програму реформ у рамках «Плану зростання» Чорногорія зобов’язалася надалі приєднатися до списку країн ЄС, яким потрібна віза.
«Чорногорія погодилася щороку виключати країни, яким потрібна віза ЄС, зі свого безвізового списку. "Чорногорія повинна буде виконати умову, пов'язану з першим звітним періодом, виключивши дві країни зі списку до кінця лютого, щоб отримати право на виділення коштів, пов'язаних з цим кроком реформи цього року", - сказали вони.
Через програму реформ Чорногорія зобов’язалася скасувати безвізові угоди з країнами (принаймні з однією країною на рік), для яких ЄС вимагає візи. Відправною точкою, як зазначено в Порядку реформ, є кількість 11 країн з негармонізованою візовою політикою, яка переглядатиметься наприкінці кожного року.
Наприкінці жовтня минулого року Єврокомісія прийняла Порядок денний реформ, виконання якого є умовою вилучення грошей з Інструменту реформ і зростання в рамках «Плану зростання для Західних Балкан». План являє собою комбінацію грантів і пільгових кредитів на загальну суму шість мільярдів євро на період 2024-2027 років. Для Чорногорії надано 383,5 млн євро, з яких 110 млн євро безповоротні, 273,5 млн євро – пільгові кредити. Єврокомісія планує виділити сім відсотків від загальної суми на початку реалізації «Плану зростання» як своєрідне попереднє фінансування, а решту – шістьма піврічними траншами підтримки залежно від ступеня впровадження запланованих реформ.
Перший транш становить близько 29 мільйонів євро і має бути виплачений наприкінці лютого.
Учора в уряді не відповіли на запитання "Вієстей" про те, чому вони ухвалили рішення тимчасово звільнити громадян Єгипту, Узбекистану, Вірменії, Об'єднаних Арабських Еміратів і Казахстану від отримання віз, і які дві країни Чорногорія виключить зі списку країн з безвізовим режимом до кінця місяця, щоб отримати кошти з Плану зростання. Урядове бюро зі зв’язків з громадськістю відповіло “Вієсті”, що передало запитання до Міністерства закордонних справ, яке вчора не надіслало відповіді.
Діна Байрамспахіч нагадує, що останній, 7-й звіт Європейської Комісії в рамках механізму призупинення віз, опублікований на початку грудня 2024 року, вже висвітлював проблему того, що Чорногорія має безвізовий режим аж з 11 країнами, які потребують візи до ЄС. З 11, додає він, сім були назавжди звільнені від візових вимог (Азербайджан, Білорусь, Катар, Китай, Кувейт, Росія, Туреччина), тоді як чотири мали сезонні винятки з туристичних причин (Вірменія, Єгипет, Казахстан, Саудівська Аравія).
За її словами, носіями зобов’язання щодо гармонізації є МЗС та МВС, а Мінєвропейські як координатор усього процесу зобов’язане попереджати Уряд, Парламент та громадськість про ризики та наслідки ігнорування європейських зобов’язань.
Байрамспахіч попереджає, що уповільнення динаміки закриття глав і незакриття двох запланованих глав до червня (глави 5 – публічні закупівлі та глави 4 – вільний рух капіталу) серйозно зашкодить проголошеній меті закрити всі глави до кінця 2026 року.
«Протягом останніх кількох тижнів представники уряду намагалися нав’язати в публічному дискурсі наратив про те, що закриття відділення під загрозою через бойкот парламенту, водночас вони самі прямо відмовлялися виконувати зобов’язання з Порядку денного реформ, який вони ж ухвалили в Уряді», – зазначила вона.
Міністерство закордонних справ пропонуватиме, до яких країн діятиме візовий режим.
Як неофіційно «Вієсті» дізналися в уряді, МЗС має запропонувати, які країни будуть виключені зі списку країн, звільнених від візового режиму, до кінця лютого.
"Вони повинні зробити пропозицію, і ми повинні побачити, яка шкода і користь для кожного варіанту", - сказало джерело газети.
Байрамспахіч підкреслює, що ЄС не очікував повної відповідності, а радше поступової відповідності, але уряд відмовляється виконувати європейський порядок денний. Особливо проблемним, на його думку, є те, що для Уряду весь процес європеїзації зведено до ухвалення законів у парламенті, а не до їх повної реалізації, чого немає.
«Однак це не дивно, коли ми бачимо ставлення до реалізації Порядку реформ, який є ключовим документом на цей час». Якщо ми не закриємо глави запланованими темпами, то відповідальність за це нестиме винятково правляча більшість, яка, окрім обов’язку впроваджувати європейську політику, також зобов’язана створювати сприятливе середовище для реформ. «Перекладати відповідальність на опозицію непереконливо і легковажно», — каже Байрамспахіч.
Бонусне відео:
