З моменту вступу до НАТО у 2017 році Чорногорія виділила на оборону майже 653 мільйони євро, а цього року планується ще 161,42 мільйона. З першого року членства дотепер військові витрати зросли майже втричі, тоді як середньорічне зростання становить майже 14 відсотків.
Це випливає з відповіді Міністерства оборони на запитання «Вісті» – скільки було вкладено в систему оборони з початку членства в Альянсі.
Урядове відомство заявило, що у 2017 році було виділено 57,94 мільйона євро, у 2018 році – 64,39 мільйона, у 2019 році – 66,01 мільйона, у 2020 році – 72,50 мільйона, у 2021 році – 77,46 мільйона, у 2022 році – 81,63 мільйона, у 2023 році – 105,77 мільйона та у 2024 році – 127,23 мільйона.
«Вісті» наприкінці травня оголосили, що уряд має збільшити витрати на оборону до трьох відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році з нинішніх двох відсотків.
Згідно з Урядовими настановами щодо макроекономічної та фіскальної політики на період 2024-2027 років, ВВП на 2026 рік оцінюється приблизно в 8,2 мільярда євро, що означає, що витрати на оборону становитимуть близько 246 мільйонів євро.
Минулого року, з загальним обсягом асигнувань на оборонну систему близько 150 мільйонів євро, Чорногорія символічно перетнула поріг у мінімум два відсотки ВВП, що витрачаються на цей сектор, що є показником, встановленим НАТО для своїх членів.
Наприкінці травня, на запитання «Вісті», чи правда, що витрати на оборону будуть збільшені до трьох відсотків ВВП, Міністерство оборони заявило, що проект бюджету на 2026 рік все ще перебуває на розгляді, і що це буде можливістю для точніших прогнозів, коли йдеться про витрати на оборону.
«Крім того, на саміті в Гаазі (у червні) є певність, що лідери країн-членів НАТО ухвалять новий план витрат на оборону, який суттєво підвищить нинішній критерій «мінімум два відсотки ВВП». Відповідно, ми наголошуємо, що Міністерство оборони буде безперервно працювати над реалізацією дуже вимогливого порядку денного НАТО, в якому головним пріоритетом є саме збільшення витрат на оборону, як передумова виконання всіх інших завдань», – заявили у відомстві, яке очолює Драган Крапович (Демократи).
Президент Сполучених Штатів Америки (США) Дональд Трамп На початку року, одразу після обрання, він заявив, що країни-члени НАТО повинні виділяти п'ять відсотків ВВП на оборону, що значно більше за нинішню ціль у два відсотки та суму, яку не виділяє жоден член.
Як повідомляли ЗМІ на той час, офіційні особи країн НАТО заявили, що погоджуються з тим, що витрати на оборону повинні продовжувати зростати, але не підтримали показник у п'ять відсотків, який, на думку аналітиків, є політично та економічно неможливим для майже всіх членів.
Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн У березні вона представила п'ятиетапний план переозброєння Європи вартістю понад 800 мільярдів євро. Усі 27 держав-членів ЄС узгодили перелік пріоритетів дій на рівні ЄС у сфері розвитку оборонного потенціалу, визначивши протиповітряну та протиракетну оборону, артилерійські системи, ракети та боєприпаси, безпілотники та системи боротьби з безпілотниками, стратегічні можливості, військову мобільність, кібербезпеку, штучний інтелект та радіоелектронну боротьбу.
«Чорногорія не є винятком»
Генеральний секретар НАТО Марк Руте 5 червня оголосила, що міністри НАТО домовилися про «амбітні нові цілі щодо військового потенціалу», наголосивши, що союзники «повинні інвестувати в найближчі роки… щоб підтримувати нашу оборону та стримування сильними, а також безпеку нашого мільярда громадян».
«Я запропоную комплексний інвестиційний план, який загалом складатиме п’ять відсотків ВВП на оборонні інвестиції – 3,5 відсотка ВВП на основні оборонні витрати та 1,5 відсотка ВВП на рік на інвестиції в безпеку та оборону, такі як інфраструктура та промисловість», – сказав Рютте на прес-конференції після зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі.
Однак, він додав, що «досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було вирішальним першим кроком до задоволення цих потреб», тоді як рішення щодо фінансування будуть прийняті на саміті в Гаазі пізніше цього місяця. Рютте, як повідомляє Reuters, сказав, що «декларація саміту буде зосереджена на витратах на оборону, виробництві оборонної промисловості та підтримці України, але союзники все ще ведуть переговори, і остаточний варіант ще не узгоджено».
6 червня на зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі Крапович оголосив, що всі члени цього військово-політичного альянсу повністю погоджуються з необхідністю значного збільшення витрат на оборону, і що «Чорногорія не стала винятком у цьому плані».
Він сказав, що прийнято новий пакет цілей та можливостей, «дуже вимогливий та амбітний, який безпосередньо пов’язаний з майбутніми витратами на оборону».
«Я сказав, що Чорногорія адаптується та продовжуватиме підтримувати авторитетне членство шляхом поваги та виконання всіх рішень, прийнятих на саміті. Зрозуміло, що на потреби оборони у всіх державах-членах, включаючи Чорногорію, буде виділено значно більшу суму коштів», – сказав Крапович.
«Сьогодні ми обговорювали на кількох сесіях... Перша сесія була присвячена трансформації Альянсу та амбітному порядку денному, який Альянс має у відповідь на нові геополітичні обставини, і в цьому напрямку ми обговорили, перш за все, подальше посилення позиції стримування та оборони самого Альянсу, звичайно, військова частина та військове керівництво Альянсу певним чином відкрили нам, що ще потрібно зробити, що залишається для досягнення повного ефекту планів стримування та оборони», – додав він.
Крапович заявив, що окрім зусиль Міністерства оборони щодо реалізації збільшення асигнувань та повного виконання пакету, «нам потрібен підхід усього Уряду, особливо Міністерства фінансів, без якого ці цілі неможливо досягти».
«Загалом, я задоволений сьогоднішнім днем та обговоренням, і вважаю, що ми рухаємося до успішного саміту в Гаазі, який, звичайно, зміцнить позиції Альянсу та розподілить тягар справедливіше, бо наші американські союзники мають рацію, коли йдеться про питання європейської оборони, і я думаю, що сама Європа виділятиме більше на оборону в найближчий період», – сказав міністр.
Членський внесок до НАТО 8,54 мільйона
На запитання «Вісті», скільки становить «членський внесок» Чорногорії в НАТО з 2017 року, Міністерство оборони відповіло, що він становить 8,54 мільйона євро.
Вони пояснюють, що те, що називається «членським внеском», насправді є участю держав-членів у спільному бюджеті НАТО.
«Чорногорія бере участь у спільному бюджеті НАТО приблизно з 0,028 відсотка, згідно зі стандартизованою формулою на рівні Альянсу, яка періодично переглядається відповідно до потреб. Спільний бюджет НАТО складається з трьох частин: військового бюджету, Програми інвестицій у безпеку НАТО (NSIP) та цивільного бюджету НАТО», – сказали вони.
Вони заявляють, що перші два сегменти фінансуються з бюджету Міністерства оборони, а третій (цивільний) – з бюджету Міністерства закордонних справ. Вони оголосили, що у 2017 році ця цифра становила 240.376 2018 євро, у 344.168 році – 2019 674.523, у 2020 році – 880.232 2021, у 1.538.138 році – 2022 1.211.637, у 2023 році – 938.746 2024 1.257.949, у 1.456.000 році – XNUMX XNUMX XNUMX, у XNUMX році – XNUMX XNUMX, у XNUMX році – XNUMX XNUMX XNUMX, а цього року XNUMX XNUMX XNUMX євро.
Збільшення бюджету – основний показник довіри
Міністерство оборони заявляє, що вони «повністю усвідомлюють той факт», що збільшення оборонного бюджету є критерієм, який буде головним мірилом довіри до кожної держави-члена Альянсу.
«Визнаючи вищезазначене, а також наші однозначні зобов’язання у сфері зовнішньої політики, ми переконані, що уряд Чорногорії, за умови незамінної ролі Міністерства фінансів, врахує важливість збільшення оборонного бюджету під час складання всього державного бюджету на наступний рік, відповідно до рішення, яке буде прийнято на саміті в Гаазі», – заявили у міністерстві.
Минулого року, додали вони, на цю мету було витрачено 30,41 відсотка бюджету, і очікують, що цього року цей відсоток становитиме близько 34 відсотків бюджету, найбільша частина якого буде призначена для реалізації цілей НАТО щодо можливостей, поставлених перед Чорногорією.
Ще два роки без контролю над небом з Б'єласіці
Радар далекого радіуса дії, який мав бути встановлений на Б'єласиці до кінця 2024 року, не працюватиме щонайменше ще два роки, оскільки спочатку телекомунікаційне обладнання Трансляційного центру має бути переміщено з цієї гори.
Про це «Вісті» повідомили в Міністерстві оборони, відповідаючи на запитання про те, чому радар, який Чорногорії надано НАТО, досі не працює, на якому етапі його встановлення та скільки коштує його модернізація.
Це урядове відомство відповіло, що уряд виділив 6,8 мільйона євро з капітального бюджету на будівництво радіолокаційної позиції.
Цей проєкт відстає від раніше запланованої динаміки, оскільки Чорногорія взяла на себе зобов'язання перед своїми партнерами по НАТО встановити та активувати радар на Б'єласиці не пізніше жовтня 2024 року.
У 2019 році Чорногорія отримала від НАТО у користування вживаний 3D-радар спостереження типу "HR 3000", який створює можливості для безперервного спостереження та моніторингу повітряного простору та забезпечення обміну радіолокаційними зображеннями в системі оборони НАТО.
Міністерство пояснює, що радар не працює, оскільки не створено умов для будівництва радіолокаційної позиції на Б'єласиці.
«Уряд Чорногорії дійшов рішення про перенесення телекомунікаційного обладнання Трансляційного центру з місця розташування на горі Б'єласиця. Тривають заходи щодо переміщення цього обладнання в інше, більш доцільне місце», – заявили вони.
Бонусне відео:
