У Чорногорії процес вступу до Європейського Союзу (ЄС) є ключовим пріоритетом для країни, з чітким політичним зобов'язанням уряду, яке загалом відображається в політичному процесі. Європейська комісія (ЄК) вважає, що Чорногорія, за умови збереження поточних темпів реформ, перебуває на шляху до завершення переговорів про вступ до кінця 2026 року.
Про це йдеться у повідомленні ЄК до Європейського парламенту, Європейської Ради, Європейського економічного та соціального комітету та Комітету регіонів ЄС щодо політики розширення ЄС на 2025 рік.
У документі, до якого мали доступ «Вісті», зазначено, що Чорногорія на сто відсотків дотримується спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, включаючи санкції.
Вони зазначили, що відсутність чітких правил та суперечливі положення підзаконних актів щодо призначення суддів призвели до інституційної кризи у грудні 2024 року, яку було подолано до середини березня 2025 року, і що уряд діяв у «переважно стабільному політичному середовищі», впроваджуючи реформи та значно прискорюючи підготовку до вступу до ЄС протягом попереднього року.
У заяві натякається на кризу в роботі парламенту, що виникла через припинення суддівських функцій колишньої судді Конституційного суду Драгани Джуранович.
Наприкінці минулого року Парламент, на основі висновку Конституційного комітету, оголосив повноваження Джурановича припиненими у зв'язку з досягненням умов для виходу на пенсію відповідно до Закону про пенсійне страхування та страхування з інвалідності. За наполяганням опозиції, яка певний час блокувала роботу парламенту, було запрошено висновок Венеціанської комісії, яка, серед іншого, пропонувала прийняти чітку правову базу, що чітко регулює пенсійний вік суддів Конституційного Суду.
«Міжурядові конференції у грудні 2024 року та червні 2025 року попередньо закрили ще чотири розділи переговорів, і було розроблено амбітний план щодо попереднього закриття додаткових розділів після виконання умов», – йдеться у документі ЄК.
Згідно з оцінкою ЄК, відповідно до рамкової програми переговорів, наразі забезпечено загальний баланс між прогресом у розділах про верховенство права, з одного боку, та прогресом у переговорах про вступ за іншими розділами, з іншого.
Вони додали, що виконавча гілка влади продовжує підтверджувати свою мету завершити переговори про вступ до кінця 2026 року.
Для досягнення цієї мети, за словами ЄК, Чорногорія повинна зосередитися на впровадженні реформ у розділах про верховенство права та подальшому прогресі в ключових сферах – свободі слова та ЗМІ, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, а також прискоренні та поглибленні реформ щодо незалежності, професіоналізму та підзвітності судової влади, а також повному узгодженні з візовою політикою ЄС.
НЕ ПРОПУСТІТЬ
Вони зазначили, що своєчасне заповнення найвищих судових та прокурорських посад залишається проблемою, яку необхідно вирішити.
«У розділах секторальних переговорів негайним пріоритетом є впровадження ключових реформ, що залишилися, пов’язаних з ЄС, та досягнення остаточних критеріїв, на основі структурованого та добре спланованого підходу до прогресу в процесі європейської інтеграції. Широкий політичний консенсус щодо ключових реформ залишається вирішальним», – йдеться у повідомленні.
Вони заявили, що якщо Чорногорія збереже темпи прогресу у підготовці до членства, відповідно до усталеної практики, ЄК представить проект фінансового пакету, потім розробить спільні позиції для завершення переговорів щодо фінансових та бюджетних положень, а також розпочне підготовку проекту спільної позиції щодо розділу про інституції.
Албанія
У тому ж документі також зазначається, що переговори про вступ з Албанією досягли «безпрецедентного імпульсу», а чотири додаткові міжурядові конференції призвели до початку переговорів у п’яти кластерах.
«Цей видатний результат є чітким визнанням твердої політичної відданості Албанії та чітких європейських прагнень її суспільства. Повна відповідність її спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС підтверджує стратегічний вибір країни», – йдеться в документі.
Було підкреслено, що, за оцінкою ЄК, відповідно до рамкової програми переговорів, наразі існує загальний баланс між прогресом у розділах про верховенство права та прогресом у переговорах з інших розділів.
«Уряд Албанії продовжує підтверджувати свою мету завершити переговори до кінця 2027 року. Комісія вважає, що, зберігаючи темпи реформ, Албанія на шляху до досягнення цієї мети», – додається в повідомленні.
Україна
У ЄК заявили, що Україна, «незважаючи на дуже складні обставини, спричинені російською агресивною війною», протягом останнього року продовжувала демонструвати «виняткову відданість європейському шляху».
«Україна продовжує зміцнювати доброчесність та меритократію в судовій системі, спирається на свій досвід у боротьбі з корупцією на високому рівні та ініціює реформи в низці правоохоронних органів. Обмеження основних прав, запроваджені під час воєнного стану, залишаються значною мірою пропорційними», – йдеться в документі.
Вони заявили, що негативні тенденції, такі як тиск на антикорупційні органи та громадянське суспільство, мають бути рішуче припинені, і що необхідний подальший прогрес у зміцненні незалежності, професіоналізму та ефективності судової системи, прокуратури та поліції, а також у боротьбі з організованою злочинністю.
«Уряд України поставив собі за мету завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Комісія підтримує цю мету, але вважає, що її досягнення вимагатиме прискорення реформ, зокрема у сфері верховенства права», – заявили в ЄК.
Молдавія
Комісія зазначила, що громадяни Молдови обрали європейський шлях країни на парламентських виборах 28 вересня.
Вони заявили, що процес вступу Молдови просунувся із завершенням скринінгу у вересні 2025 року. Вони зазначили, що Молдова продовжила важливі реформи на своєму європейському шляху, включаючи перевірку та призначення старших суддів і прокурорів, боротьбу з корупцією та покращення свободи ЗМІ.
«Уряд висловив мету попереднього закриття переговорів про вступ на початку 2028 року. Комісія підтримує цю амбітну, але досяжну мету за умови, що Молдова прискорить впровадження реформ», – наголосили вони.
Srbija
Комісія зазначила, що поляризація в сербському суспільстві поглибилася в контексті масових протестів, що відбуваються по всій країні з листопада 2024 року.
«... Що відображає розчарування громадян, зокрема, через корупцію та уявну відсутність підзвітності та прозорості, з випадками надмірного застосування сили проти протестувальників та тиску на громадянське суспільство», – пояснила ЄК.
Вони заявили, що Сербія повинна чітко висловити свою геополітичну орієнтацію на ЄС, зокрема почати узгоджуватися з обмежувальними заходами ЄС, запровадженими в контексті війни Росії проти України.
Вони високо оцінили той факт, що Сербія внесла зміни до свого законодавства про ЗМІ, щоб ще більше узгодити його з acquis ЄС та європейськими стандартами.
Вони зазначили, що потрібна постійна увага для підтримки балансу між прогресом у розділах про верховенство права та нормалізацію відносин з Косово, з одного боку, та загальними темпами переговорів про вступ в інших розділах, з іншого.
Північна Македонія
ЄК оцінила, що Північна Македонія продовжує повністю узгоджуватися зі спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС.
Вони заявили, що уряд цієї країни продовжує працювати над дорожніми картами щодо верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також над планом дій щодо захисту меншин.
Вони заявили, що необхідні подальші швидкі та рішучі дії щодо початкових критеріїв, відповідно до рамкової програми переговорів, щоб якомога швидше відкрити перший кластер, як тільки будуть виконані відповідні умови.
«Північна Македонія повинна активізувати зусилля щодо впровадження реформ, пов’язаних з ЄС, зокрема в рамках кластера фундаментальних принципів, зокрема щодо збереження верховенства права, незалежності та доброчесності судової влади, а також посилення боротьби з корупцією та організованою злочинністю», – йдеться в документі.
Боснія і Герцеговина
Комісія заявила, що політична криза в Республіці Сербській та розпад правлячої коаліції послабили прогрес Боснії та Герцеговини (БіГ) на шляху до вступу до ЄС.
«В результаті було прийнято лише кілька реформ. Однак, позитивним кроком є те, що у вересні 2025 року Боснія і Герцеговина подала на затвердження Комісії свій Порядок денний реформ. Його повне узгодження зі спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС підтверджує стратегічний вибір країни. Після нещодавніх інституційних змін у Республіці Сербській, Боснія і Герцеговина має можливість впровадити реформи на європейському шляху», – заявила ЄК.
Вони зазначили, що відповідно до рішення Європейської Ради від березня 2024 року про початок переговорів про вступ, влада Боснії та Герцеговини повинна переорієнтувати свою увагу на виконання всіх відповідних кроків, викладених у рекомендації Комісії від жовтня 2022 року.
Косово
Комісія заявила, що Косово є потенційним кандидатом, який має стійку відданість європейському шляху з боку всіх політичних діячів, високу громадську підтримку та повністю відповідає спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС.
«Однак, внутрішня ситуація в Косово позначилася розбіжною риторикою напередодні парламентських виборів у лютому 2025 року, після чого політичні діячі не змогли сформувати ключові інституції до формування Асамблеї в жовтні, а готовність до компромісу була незначною», – йдеться в документі.
Вони заявили, що після лютневих виборів у цій країні спостерігається загальне уповільнення реформ, збереження розбіжностей у політиці, і що Косово має повернутися до європейського курсу найближчим часом.
«Комісія готова підготувати висновок щодо заявки Косова на членство, якщо буде запит», – додали в повідомленні.
Туреччина
ЄК заявила, що Туреччина є країною-кандидатом і ключовим партнером ЄС.
«Переговори про вступ з Туреччиною зупинені з 2018 року відповідно до рішення Ради. Основні факти, що призвели до такої оцінки, залишаються актуальними, особливо з огляду на подальші невдачі у сферах фундаментальних прав та верховенства права, включаючи судову систему, зафіксовані цього року», – йдеться в документі.
Вони заявили, що Туреччина повинна застосовувати найвищі демократичні стандарти відповідно до своїх зобов'язань як давній член Ради Європи та країна-кандидат на членство в ЄС, а також змінити тенденцію до занепаду.
«ЄС має стратегічний інтерес у стабільному та безпечному середовищі у Східному Середземномор’ї та у розвитку співпраці та взаємовигідних відносин з Туреччиною, зокрема з точки зору регіональної безпеки та зв’язку, з метою наближення ЄС до Південного Кавказу та Центральної Азії й зміцнення безпеки Чорноморського регіону. Геополітичні виклики, а також ті, що пов’язані із зеленим та цифровим переходом, вимагають міцнішого партнерства з Туреччиною», – додається у повідомленні.
Грузія
ЄК наголосила, що готова й надалі підтримувати громадян Грузії на їхньому шляху до європейського майбутнього.
«Дії, вжиті грузинською владою, не відповідають очікуванням ЄС щодо країни-кандидата. Спостерігався серйозний регрес у всіх фундаментальних сферах через прийняття репресивних законів, що підривають основні права та свободи, політичну інструменталізацію судової влади, переслідування лідерів опозиції, свавільні арешти протестувальників та журналістів, а також звуження простору для діяльності громадянського суспільства», – йдеться в документі.
Вони також заявили, що грузинська влада систематично поширювала антиєвропейську риторику та дезінформацію, і не виявила політичної волі для впровадження відповідних реформ, викладених у рекомендаціях Комісії від 8 листопада 2023 року, які необхідні для прогресу країни на її європейському шляху.
«Доки грузинська влада не змінить курсу, Комісія у співпраці з Радою знизила рівень політичних контактів на високому рівні, призупинила двосторонню допомогу, яка безпосередньо вигідна владі, та посилила підтримку громадянського суспільства та незалежних ЗМІ», – додається у повідомленні.
Вони заявили, що Комісія вважає Грузію країною-кандидатом лише формально.
«Грузинська влада повинна продемонструвати рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції», – йдеться у повідомленні.
Бонусне відео:
