Щорічний звіт Європейської комісії (ЄК) щодо розширення показав, що ЄК серйозно налаштована відкрити двері для нових членів до кінця свого п'ятирічного мандату наприкінці 2029 року.
Звіт від 4 листопада, перший опублікований з моменту початку роботи нової Комісії наприкінці минулого року, покликаний оцінити прогрес (або недоліки) десяти країн-кандидатів на членство в Європейському Союзі (ЄС), включаючи шість країн Західних Балкан (Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Албанія, Косово та Північна Македонія), а також Молдову, Україну, Грузію та Туреччину.
Радіо Вільна Європа (RFE) отримало проект документа, який планується прийняти на засіданні Ради ЄС із загальних справ у Брюсселі 16 грудня 2025 року та містить висновки щодо розширення.
Вищезазначені висновки документа, серед іншого, підкреслюють геостратегічне значення розширення як важливого внеску в європейський мир, безпеку, стабільність та процвітання.
Зазначається, що процес розширення має підтримуватися на основі Копенгагенських критеріїв (критеріїв вступу), встановлених принципів та методології.
Рада закликає країни-кандидати скористатися поточною можливістю та вжити всіх необхідних заходів для пришвидшення свого шляху до ЄС.
У проекті документа наголошується, що прогрес усіх партнерів, які прагнуть приєднатися, продовжуватиме оцінюватися за їхніми власними заслугами.
Так само, у проекті документа наголошується, що узгодження зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС залишається ключовим аспектом процесу інтеграції та яскравим вираженням стратегічного вибору партнерів.
Рада очікує, що всі партнери повністю дотримуватимуться цієї політики ЄС, включаючи обмежувальні заходи.
У додатку до проекту документа окремо перелічено досягнутий прогрес та ситуацію в державах-членах, з яких особливо виділяється наступне:
Црна Гора
Рада привітала значний прогрес Чорногорії на шляху реформ до членства в ЄС, враховуючи відкриття всіх 33 розділів та тимчасове закриття 12, як зазначено в проекті документа.
Наголошується, що Чорногорії рекомендується і надалі покращувати виконання остаточних критеріїв, особливо щодо розділів про верховенство права (розділи 23 та 24).
Чорногорія повинна продовжувати прогрес на шляху реформ, зокрема у сферах судової системи, свободи слова, свободи ЗМІ, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також державного управління.
У документі зазначається, що ЄС очікує, що Чорногорія загалом підвищить свою адміністративну спроможність, а кількість остаточних рішень у справах про корупцію на високому рівні залишається низькою, а також наголошується на необхідності для Чорногорії покращити свої показники розслідувань та переслідувань у справах про корупцію на високому рівні та організовану злочинність.
Було відзначено прогрес у політиці надання притулку та управлінні міграцією, водночас наголошується на необхідності повного узгодження з візовою політикою ЄС.
Щодо економічної політики, Рада закликає Чорногорію впровадити реформи, зменшити державний борг та продовжувати зусилля щодо зміцнення фінансового управління та прозорості.
Srbija
У проекті документа, що міститься в додатку щодо Сербії, наголошується, що він вітає той факт, що інтеграція в ЄС залишається стратегічною метою, і очікує, що це буде чіткіше відображено в політиці Сербії «як на словах, так і на ділі».
Пояснюючи цю позицію, там написано, що «це включає демонстрацію сильної політичної волі та послідовності у впровадженні реформ, пов’язаних з ЄС, та об’єктивне та однозначне інформування про ЄС».
Рада відзначає загальний прогрес, досягнутий у переговорах про вступ на даний момент, коли відкрито 22 з 35 розділів переговорів та попередньо закрито два розділи.
Рада нагадує, що прогрес Сербії у сфері верховенства права та нормалізація відносин з Косово й надалі визначатимуть загальний темп переговорів про вступ.
У документі також зазначається, що Рада враховує масові протести всередині країни, спричинені обваленням навісу залізничного вокзалу в Нові-Саді, в результаті якого загинуло 16 людей, і зазначається, що хоча свобода зібрань загалом була забезпечена, вона нагадує про необхідність її посилення та забезпечення безпеки журналістів.
«Повідомлення про насильство та надмірне застосування сили під час деяких із цих протестів вимагають неупередженого та ретельного розслідування. Рада закликає Сербію деескалювати напруженість та подолати глибоку поляризацію в суспільстві, створивши умови для інклюзивного діалогу за участю всіх зацікавлених сторін, включаючи громадянське суспільство», – йдеться у проекті документа.
Також наголошується на важливості регіональної співпраці у розкритті справ про воєнні злочини.
Було підкреслено занепокоєння Ради щодо отримання права на безвізові поїздки до ЄС для громадян Росії шляхом надання сербського громадянства за прискореною процедурою, що становить потенційну загрозу безпеці ЄС.
Боснія і Герцеговина
У проекті документа зазначається, що після рішення Європейської Ради у березні 2024 року розпочати переговори про вступ з Боснією та Герцеговиною (БіГ), Рада очікує, що БіГ вживе всіх відповідних кроків з метою прийняття рамок для переговорів.
Потрібні подальші зусилля для досягнення 14 ключових пріоритетів, викладених у Висновку Комісії щодо її заявки на членство в ЄС, схваленому Радою у 2019 році.
Рада зазначає, що темпи реформ залишаються застопореними, і закликає всіх політичних діячів відновити зосередженість країни на прогресі на шляху до ЄС та впровадити необхідні реформи. У першочерговому порядку Боснія і Герцеговина повинна прийняти новий Закон про Вищу судову та прокурорську раду та Закон про суди відповідно до європейських стандартів, а також призначити головного переговірника.
Боснії і Герцеговині також необхідно розробити національний план прийняття законодавства ЄС та терміново призначити національного координатора з питань передвступних фондів (IPA).
Поновлення мандату EUFOR Altea було схвалено, оскільки вона продовжує відігравати ключову роль у підтримці влади Боснії та Герцеговини у забезпеченні безпечного середовища для всіх громадян.
Було знову наголошено на важливості продовження співпраці між міжнародними суб'єктами та підтримки місії Високого представника та його Офісу.
Албанія, Косово та Північна Македонія
Порівняно з трьома іншими країнами Західних Балкан, проект документа підкреслює прогрес Албанії та необхідність посилення роботи над верховенством права.
Щодо Косова, було наголошено на обмеженому прогресі в реформах протягом звітного періоду та закликано до встановлення міжпартійної співпраці для прискорення реформ.
Повідомляється, що досягнуто певного прогресу в боротьбі з організованою злочинністю.
Але також висловлюється занепокоєння щодо тривалого політичного глухого кута після парламентських виборів у лютому 2025 року та очікується добре проведений та інклюзивний виборчий процес напередодні дострокових загальних виборів 28 грудня 2025 року.
Рада визнає прогрес, досягнутий в управлінні міграцією, і закликає Косово швидко узгодити свою політику з візовою політикою ЄС.
У проекті документа також наголошується на підтримці діалогу з Сербією, а також конструктивного підходу до регіональної співпраці.
Щодо Північної Македонії, Рада зазначає, що добросусідські відносини та регіональна співпраця залишаються важливими елементами процесу розширення, а також Процесу стабілізації та асоціації, тоді як у проекті документа нагадується про важливість досягнення відчутних результатів та виконання двосторонніх угод «у добрій волі», включаючи Преспанську угоду з Грецією та Договір про дружбу, добросусідство та співробітництво з Болгарією.
Україна, Молдова, Грузія та Туреччина
Щодо Туреччини, у проекті документа вказується на негативні тенденції щодо демократії, верховенства права та основних прав.
У документі Грузія зіткнулася з осудом за антиєвропейські наративи, що поширюються грузинською владою, яку закликають звільнити тимчасово ув'язнених політиків, журналістів та активістів.
Для Молдови підтверджений політичний мандат проєвропейського уряду після референдуму про членство в ЄС 20 жовтня 2024 року, а також нещодавні (вересень 2025 року) парламентські вибори, які підтвердили відданість інтеграції в ЄС, є вітанням.
Рада ЄС із загальних справ підтвердила свою підтримку України та засудила агресію Росії. У проекті документа зазначено, що ЄС продовжуватиме надавати Україні політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку.
Щодо боротьби з корупцією, Рада наголосила на важливості незалежних та ефективних інституцій у цій країні.
Як раніше заявляли офіційні особи в Брюсселі, розширення ЄС знову стало актуальним, що, як очікується, буде підтверджено на засіданні Ради з загальних питань 16 грудня, де будуть обговорені висновки проекту документа, заснованого на звіті Комісії щодо розширення.
Ідея полягає в тому, щоб країни-члени ЄС одноголосно схвалили текст документа, до якого Радіо Свобода мало доступ.
У щорічному звіті за 2025 рік зазначається, що «це перший мандат Комісії з 2010-2014 років, коли, враховуючи прискорені темпи процесу для деяких країн-кандидатів, розширення є реальною можливістю», і що весь процес «зараз рухається швидше, ніж за останні 15 років».
Зміна темпів пов'язана з вторгненням Росії в Україну, розпочатим у 2022 році, при цьому голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас зазначила, що «геополітичні зміни однозначно свідчать на користь розширення. Розширення — це не щось приємне; це необхідність, якщо ми хочемо бути сильнішим гравцем на світовій арені».
Бонусне відео:
