Депутати більшості запропонували зміни до Регламенту парламенту, які дозволять главі держави, прем'єр-міністру та міністрам брати участь у засіданнях парламенту та мати право на відповідь, незалежно від того, чи обговорюються питання, що належать до їхньої компетенції, а також передбачають створення Молодіжного комітету як постійного робочого органу парламенту.
Пропозицію було подано на розгляд Голови Асамблеї 10 грудня. Андрія Мандіч (Нова сербська демократія), подана представниками уряду Анджела Войнович (демократи), Тончі Янович (Рух «Європа зараз»), Бояна Пікан (Нова сербська демократія), Єлена Кляєвич (Демократична народна партія), Едіна Дешич (Боснійська партія), Богдан Божович (Соціалістична народна партія) i Артан Чобі (Албанський форум).
Цю пропозицію було включено до порядку денного сьомої сесії другої чергової сесії.
Передбачається, що після статті 49 буде додано нову статтю 49a, яка матиме таке формулювання:
«Молодіжний комітет є постійно діючим робочим органом Парламенту Чорногорії. Комітет розглядає питання, що мають значення для молоді, контролює та аналізує вплив законів, інших нормативних актів та державної політики на молодь, розглядає стратегічні документи у сфері молодіжної політики, ініціює консультації, слухання та публічні дебати з молоддю та суб’єктами молодіжної політики, а також виконує інші завдання відповідно до Регламенту», – йдеться у ньому.
Також було запропоновано внести зміни до статті 87, пункту 2 – «Президент Чорногорії, Прем’єр-міністр та члени Уряду, яких було повідомлено про скликання Скупщини та запропонований порядок денний, можуть брати участь у роботі сесії. У роботі сесії можуть брати участь також інші особи, запрошені на сесію».
Також зазначено, що глава держави, президент та члени уряду, які присутні на засіданні, також повинні мати право на відповідь, незалежно від того, чи розглядається акт, що входить до їхньої компетенції.
У поясненні пропозиції наголошується, що ініціатива щодо створення Молодіжного комітету виникла з «необхідності зміцнення інституційної бази, яка забезпечує безперервний, систематичний та скоординований моніторинг становища молоді та впливу державної політики на цю соціальну групу».
Додається, що в державній та інституційній системі Чорногорії немає спеціального парламентського органу, який би мав мандат на всебічний розгляд питань молоді, включаючи сфери, які традиційно не пов'язані з молодіжною політикою, але які мають значний вплив на соціально-економічне становище молоді – зайнятість, житло, охорона здоров'я, цифрова безпека, просторове планування, мобільність, європейська інтеграція...
«Існуюча практика показує, що питання молоді розглядаються в Парламенті епізодично, без систематичного моніторингу та аналітичного підходу, що ускладнює формування комплексної картини становища молоді, якості та наслідків державної політики», – йдеться в документі.
Вони також зазначили, що водночас, згідно з дослідженнями відповідних організацій, молодь висловлює низький рівень довіри до інституцій та переконання, що їхні інтереси не представлені належним чином у процесах прийняття рішень.
«Закон про молодь встановлює суспільні інтереси у сфері молодіжної політики, які включають обов’язок державних органів забезпечувати механізми для активної участі молоді у створенні та реалізації державної політики. Відповідно до статті 5 цього закону, держава зобов’язана створювати інституційні умови для реалізації інтересів молоді», – йдеться у ньому.
Було пояснено, що Регламент Парламенту (стаття 38) передбачає перелік постійних робочих органів, а створення Молодіжного комітету доповнює існуючу структуру робочих органів та забезпечує «нормативну основу для всебічного та безперервного парламентського нагляду за питаннями та політикою, що стосуються молоді».
Вони також зазначили, що в роботі Асамблеї досі виникла потреба врегулювати питання можливості участі в роботі сесії глави держави, президента та членів Уряду особливим чином, стосовно інших осіб, запрошених на сесію.
«... Окрім права на відповідь, згідно з положеннями статті 101, пункту 1 Регламенту Парламенту Чорногорії, для Президента Чорногорії, Прем’єр-міністра та членів Уряду, які присутні на засіданні, встановлюється незалежно від того, чи розглядається акт, що належить до їхньої компетенції», – було пояснено.
Регламент Парламенту Чорногорії, за відсутності закону про парламент, регулює конституцію, організацію та методи роботи Парламенту як найвищого законодавчого органу. Він визначає правила скликання сесій, обрання Президента та Віце-президента, роботу комітетів, процедури прийняття рішень, а також права та обов'язки депутатів.
Хоча про це оголошувалося кілька разів, Чорногорія досі не має закону про Скупщину.
Два роки тому, у попередньому скликанні Асамблеї, було створено робочу групу для роботи над розробкою законопроекту, але проект так і не був представлений.
Бонусне відео:
