Як стало відомо «Вісті», у четвер, 22 січня, Зетська муніципальна асамблея обговорить заборону на будівництво очисних споруд у Ботуні.
Засідання було заплановано в екстреному порядку, а наймолодша чорногорська громада посилається на результати референдуму, що відбувся 14 грудня, а перша людина Зети Михайло Асанович вказаний як ініціатор рішення.
«Муніципалітет Зета, його органи та державні служби не видаватимуть погоджень, узгоджень, висновків або вживатимуть дій, які б дозволили реалізацію проекту на території муніципалітету Зета», – йдеться у статті 2 проекту рішення.
Стаття 3 вимагає від Асановича інформувати Уряд, столицю та компетентні державні органи про результати референдуму.
«Це рішення виражає пряму волю громадян Зети, висловлену на референдумі, і є обов’язковим для всіх органів влади. Якщо будь-який державний орган, юридична чи фізична особа, спробує реалізувати проект всупереч цьому рішенню, муніципалітет розпочне всі доступні правові засоби, включаючи адміністративні спори, кримінальні переслідування, конституційні ініціативи та міжнародно-правові механізми для захисту інтересів, здоров’я та життя громадян Зети, яким загрожує розвиток цього проекту», – йдеться у статтях 4 та 5.
У поясненнях рішення міститься посилання на статтю 23 Конституції Чорногорії, яка гарантує «право кожної людини на здорове довкілля та зобов’язує державу, а також органи місцевого самоврядування, забезпечувати умови для його реалізації».
«Стаття 45 Конституції гарантує право громадян безпосередньо брати участь у здійсненні влади, включаючи прийняття рішень шляхом референдумів. Референдум є найвищим вираженням суверенітету громадян на місцевому рівні, а воля громадян, висловлена на законно проведеному референдумі, є обов’язковою для всіх органів місцевого самоврядування. Будь-які дії, що суперечать чітко вираженій референдумній волі, являтимуть собою порушення конституційного права громадян брати участь у здійсненні влади, а також порушення принципів демократії та верховенства права, викладених у статті 1 Конституції. Конституція гарантує право на місцеве самоврядування у статті 113, тоді як стаття 114 передбачає, що муніципалітет самостійно виконує завдання, що безпосередньо цікавлять місцеве населення», – йдеться в документі.
У поясненні також наголошується, що, приймаючи це рішення, Муніципальні збори не беруть на себе юрисдикцію державних органів, а навпаки «встановлюють результати референдуму та забезпечують їх реалізацію на території муніципалітету».
«Чорногорія підписала міжнародні договори, що гарантують право громадськості брати участь у прийнятті рішень з питань довкілля, зокрема Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань довкілля (Конвенція Архуна), яка є невід’ємною частиною внутрішнього правопорядку та має пріоритет над національним законодавством», – йдеться у проекті рішення.
Бонусне відео:
