Протягом двох з половиною років мандата нинішнього уряду антикорупційна політика залишалася занедбаною.
Про це повідомила «Вісті» громадська активістка Діна Байрамспахіч, посилаючись на новий глобальний звіт Transparency International (TI) про сприйняття корупції за 2025 рік, який був опублікований сьогодні.
«Після падіння з 63-го місця на 65-те минулого року Чорногорія залишилася на цьому рівні цього року і не просунулася вперед. Через два з половиною роки після початку повноважень нинішнього 44-го уряду Чорногорії антикорупційна політика залишається занедбаною, і це підтверджується міжнародним звітом, який має найвищий авторитет у цій галузі», – пояснює вона.
Як вона зазначила, у порівнянні 182 країн, що відстежуються TI, індекс Чорногорії залишився на тому ж рівні (46), що означає, що він не збільшився на один пункт порівняно з попередніми двома роками.
«Це надзвичайно жахливо, що індекс знаходиться на тому ж рівні, що й у 2017 році, і що він не зміг вийти за його межі протягом останніх шести років», – додала вона.
Байрамспахіч зазначає, що після розпуску ДПС у 2020 році корупційні практики в інституціях залишилися такими ж поширеними, тільки «тепер вони працюють на користь інших партій та центрів влади».
«Це чорногорська реальність, яку не можна замовчувати. Партійний рекрутинг, непрозоре розпорядження державними коштами та відсутність підзвітності – це повсякденні явища, незалежно від зміни політичних сил», – вважає вона.
«Невиправдано, що виконавча влада відмовляється впроваджувати структурні реформи, які б придушили корупцію, що підриває рівність усіх громадян. Йдеться про брак ініціативи зробити крок вперед у всіх сферах запобігання та репресій, врегулювати систему, зменшити дискрецію у прийнятті рішень, встановити критерії, запровадити дисципліну у виконанні процедур, зменшити вплив партій та вибірковість у діях, деполітизувати та професіоналізувати інституції», – зазначає Байрамспахіч.
За її словами, особливе занепокоєння викликає те, що звіт TI підтверджує, що «через півтора року після отримання IBAR антикорупційні закони та стратегії, які тоді були прийняті за скороченою процедурою, не призвели до якісних покращень, а країна продовжує стагнувати».
«Добре, що Чорногорія використовує сприятливий геополітичний момент для просування в процесі європейської інтеграції, але погано, що вона не використовує цей час для побудови стійких інституцій, які були б стійкими до всіх зловмисних впливів, включаючи корупцію. Поширена корупція поглиблює розрив між багатими та бідними в Чорногорії, продовжує розшарування суспільства, сприяє дискримінації та нерівності перед законом, підриває рівність можливостей», – сказав Байрамспахич.
Вона пояснює, що, на думку TI, Чорногорія залишається в групі країн Східної Європи та Центральної Азії, які характеризуються слабкими демократичними інституціями, неповагою до верховенства права, клептократією, недосконалими виборчими системами, що супроводжуються підкупом голосів, залякуванням, зловживанням державними ресурсами, відсутністю функціонального антикорупційного контролю та слабкою судовою системою.
«Чорногорія повинна значно підвищити свій індекс споживчих цін, щоб «потрапити» до групи країн, які вважаються «повними демократіями», мають сильні, незалежні інституції, вільні та чесні вибори та повагу до прав людини», – сказала вона «Вісті».
«Листопадовий звіт Європейської комісії (ЄК) також проблематизував антикорупційну політику уряду. Європейська комісія зазначає, що «нова національна рада з боротьби з корупцією, створена в лютому 2024 року, має структурні недоліки, неадекватний план роботи та організаційну структуру». Були відзначені недоліки в моніторингу та звітності щодо впровадження Антикорупційної стратегії та Планів дій Оперативною групою, сформованою Національною радою. Було рекомендовано, щоб Рада брала більш активну участь, а її внутрішня структура, план роботи та ресурси були краще визначені», – зазначила вона.
Як він додає, Transparency стверджує, що країни, де громадянський простір захищений, як правило, краще контролюють корупцію.
«Ті, в яких належним чином захищені три свободи – слова, зібрань та об’єднань – загалом більш стійкі до корупції та досягають кращих результатів у боротьбі з корупцією. Однак країни, в яких ці свободи відсутні, мають більше шансів втратити контроль над корупцією: 36 з 50 країн, у яких показники ІСК значно знизилися, також зафіксували скорочення громадянського простору», – пояснює співрозмовник «Вісті».
Байрамспахіч додає, що «Чорногорія значно нижча за середній показник Європейського Союзу, який становить 64 бали».
«Однак ЄС не задоволений таким станом справ, але активно вживає заходів для досягнення прогресу. У грудні 2025 року ЄС ухвалив свою першу Антикорупційну директиву, метою якої було гармонізувати кримінальне законодавство в державах-членах та встановити підхід нульової толерантності. Однак ключові положення були послаблені, що призвело до відсутності амбіцій, чіткості та імплементації, втраченої можливості зайняти колективну позицію проти корупції. Чорногорія також зобов’язана транспонувати Директиву, яку слід розглядати як трамплін для амбітних реформ, а не як стелю», – підсумовує Байрамспахіч.
Бонусне відео:
