Той факт, що громадяни Чорногорії мають більшу довіру до Європейського Союзу (ЄС), ніж мешканці держав-членів цієї спільноти, свідчить про те, що для перших ЄС все ще є символом стабільності, кращого рівня життя та надії на більш впорядковане суспільство, тоді як другі частіше розглядають його крізь повсякденні проблеми, з якими вони стикаються – інфляцію, міграцію, бюрократію, енергетичну кризу чи повільність європейських інституцій.
Цими словами політолог Мілош Перович коментує для «Вісті» результати останнього (весняного) опитування, проведеного Європейською Комісією в рамках програми «Євробарометр» (опитування проводиться раз на півроку).
Результати опитування, опубліковані 9 травня, серед іншого показують, що 65 відсотків громадян Чорногорії довіряють Союзу, тоді як у ЄС цей відсоток значно нижчий – 51 відсоток. Результати минулорічного весняного «Євробарометра» показали, що 83 відсотки громадян Чорногорії довіряють ЄС, тоді як 52 відсотки громадян ЄС мали довіру до спільноти.
Перович оцінює, що мешканці країн-членів найчастіше сприймають Союз крізь повсякденні проблеми, з якими вони стикаються – інфляцію, міграцію, бюрократію, енергетичну кризу чи повільність європейських інституцій.
«Ось чому довіра до ЄС у самому Союзі часто є нестабільною та схильною до внутрішніх політичних криз», – стверджує він.
Перович стверджує, що в Чорногорії, однак, перспектива інша – ЄС все ще переважно сприймається як символ стабільності, кращого рівня життя, більш упорядкованих інституцій та більших економічних можливостей. Він зазначає, що для значної частини громадян європейська інтеграція є не просто метою зовнішньої політики, а надією на те, що держава може досягти вищого рівня правової безпеки, боротьби з корупцією та якості життя.
«Громадяни країн-членів ЄС переважно оцінюють «чого ЄС не зміг вирішити», тоді як громадяни Чорногорії, як країни-кандидата, частіше дивляться на «що може дати членство»», – додав співрозмовник.
Останнє опитування Євробарометра показує, що 71 відсоток громадян Чорногорії з оптимізмом дивляться на майбутнє ЄС, 66 відсотків вважають членство в ЄС корисним, а 75 відсотків вважають, що вступ до ЄС принесе країні конкретні переваги.
Чорногорія веде переговори з ЄС майже 14 років (з 29 червня 2012 року), і наразі відкрила всі 33 розділи переговорів, а 14 тимчасово закрила. Цього року два з них були «викреслені».
Мета уряду, як неодноразово оголошувалося, полягає в тому, щоб закрити всі розділи до кінця (цього) року, щоб країна могла стати 28-м членом ЄС до 2028 року. Згідно з оголошеннями уряду, міжурядові конференції між Чорногорією та ЄС очікуються у травні та червні, але не уточнюється, скільки розділів може бути закрито.
Все більше французів виступають проти розширення
Результати опитування Європейської комісії показують, що 54 відсотки громадян Франції виступають проти розширення ЄС. Це на п'ять відсоткових пунктів більше, ніж в опитуванні, проведеному за аналогічний період минулого року.
Крім того, відсоток жителів Франції, які заявили, що підтримують розширення ЄС, становить 35 відсотків, що на шість процентних пунктів менше порівняно з весною 2025 року.
Коментуючи ці дані, журналіст французької Le Monde diplomatique Ана Оташевич Вона розповіла «Вісті», що вони демонструють «те, що вже давно є політичною реальністю у Франції», коли йдеться про еволюцію їхньої внутрішньої політичної ситуації, а отже, і ставлення ЄС до питання розширення.
Вона стверджує, що питання розширення «навіть близько не належить до тем зовнішньої політики Франції». Вона зазначила, що питання вступу Чорногорії до ЄС є важливішим для її сусідніх членів заради зміцнення відносин та потенційного економічного розвитку, але для таких країн, як Франція, яка вирішує основні напрямки розвитку ЄС – у якому напрямку, перш за все, рухатиметься його політичний порядок денний та як створюватиметься «архітектура» ЄС – це «другосортне питання».
«Якщо ви мене запитаєте, що потрібно робити Чорногорії – нічого не потрібно. Вона чи будь-яка інша країна зараз залежить від стратегів, які враховують їхні інтереси – інтереси ЄС у війні в Україні, а точніше, яка реальність, коли ми про це говоримо. Це збільшення військових бюджетів, це постійна підготовка громадської думки в їхніх країнах – я зараз говорю про Францію – до потенційної війни з Росією», – сказав Оташевич.
Вона заявила, що про Чорногорію у Франції навіть не говорять, стверджуючи, що нещодавнє опитування, проведене французько-німецьким телебаченням ART, показало, що війни 1990-х років – це єдина асоціація, яка у французів виникає з Балканами.
«Французи нічого не знають про Балкани. Це не тема їхньої політики», – додає вона.
Оташевич сказала, що вибори у Франції заплановані на травень 2027 року, і що існує побоювання щодо приходу до влади ультраправих, і в такому разі, за її словами, розширення балканських країн, України та Молдови, буде виключено на тривалий період часу.
Він зазначає, що їхнє (французьке) питання полягає в тому, як включити Україну та Молдову до цього процесу, «залишаючи при цьому Балкани осторонь».
«Не залишаймо осторонь Чорногорію, а й Балкани. Чорногорія занадто мала, щоб бути важливим фактором у цьому ключі стратегічного мислення», – сказав Оташевич.
Їхньою метою, як зазначає співрозмовник, було б залучення Балкан до ЄС не тому, що одна, інша чи третя країна виконала необхідні зобов'язання, а тому, що вони хочуть: «Як кажуть французи, щоб вона не залишалася сірою зоною, що підлягає іноземному впливу – російському та китайському».
Мілош Перович зазначив, що у Франції вже давно відчувається певна втома від розширення, оскільки вважається, що ЄС спочатку має реформуватися сам, а вже потім приймати нових членів.
Він зазначив, що, хоча нинішня геополітична ситуація є на користь Чорногорії з точки зору інтеграції до ЄС, безумовно, потрібно враховувати, що – як показують дослідження – французи сьогодні підтримують «глибшу», а не «ширшу» Європу, оскільки питання безпеки всередині самого Союзу стає дедалі важливішим і пріоритетнішим.
«Що це означає – насамперед посилення інтеграції існуючих членів у сферах оборони, економіки та безпеки, замість прийняття нових держав. Звичайно, тут можна знайти причини для дещо меншої підтримки розширення», – зазначив Перович.
Він сказав, що завжди існують побоювання щодо економічних наслідків розширення, насамперед через здешевлення робочої сили, міграцію, збільшення асигнувань з європейського бюджету та конкуренцію на ринку праці.
«Усе це говорить про те, що, окрім виконання технічних та політичних критеріїв членства, чорногорській дипломатії доведеться провести дуже серйозну та продуману роботу, коли йдеться про процес ратифікації договору про вступ у державах-членах ЄС», – підкреслив Перович.
Він сказав, що в атмосфері зростаючого скептицизму щодо розширення серед частини європейської громадськості, особливо у великих країнах, таких як Франція, Чорногорії буде важливо переконати не лише європейські інституції, а й громадян держав-членів, що її вступ становить політичну, безпекову та економічну цінність для ЄС.
МЗС: Покажіть, що розширення також відповідає інтересам ЄС
Міністерство закордонних справ (MVP) повідомило «Вісті», що результати опитування показують, що в деяких країнах-членах, зокрема у Франції, спостерігається певна втома, коли йдеться про політику розширення ЄС.
«Ми розглядаємо це (результати дослідження) як сигнал про те, що потрібна додаткова робота для пояснення стратегічної важливості розширення, особливо в контексті збереження стабільності, безпеки та конкурентоспроможності європейського континенту», – заявили в Міністерстві закордонних справ.
Від кафедри, якою керує Ервін Ібрагімович (Боснійська партія) вважають важливим наголосити, що політика розширення залишається однією з найуспішніших політик ЄС, яка сприяла демократизації, економічному розвитку та довгостроковій стабільності Європи протягом останніх десятиліть. Вони зазначають, що Чорногорія, як найпросунутіший кандидат на членство, хоче своїми результатами реформ показати, що розширення — це не політичний тягар, а «спільна європейська інвестиція в безпечнішу та сильнішу Європу».
У МЗС заявляють, що вважають, що довіру громадян держав-членів можна зміцнити, перш за все, завдяки конкретним результатам країн-кандидатів: «Саме тому ми продовжуватимемо впроваджувати реформи, зміцнювати верховенство права та демонструвати, що Чорногорія поділяє європейські цінності та стандарти».
У відомстві зазначають, що особливо важливо активізувати політичну та публічну комунікацію з державами-членами, включаючи Францію, шляхом прямого діалогу з установами, парламентами, академічною спільнотою, ЗМІ та громадянським сектором.
«Наша мета — показати, що європейське майбутнє Західних Балкан також відповідає інтересам самих громадян ЄС», — заявили в Міністерстві закордонних справ.
Євробарометр показав, що, окрім Франції, громадяни Австрії, Бельгії, Болгарії, Чехії, Німеччини та Люксембургу також не сприймають розширення позитивно.
В Австрії 57 відсотків громадян не хочуть нових членів ЄС, у Чеській Республіці – 54 відсотки, у Німеччині – 53 відсотки, тоді як у Люксембурзі та Бельгії цей відсоток становить 49 відсотків.
54 відсотки громадян довіряють уряду
Дані останнього опитування Євробарометра показують, що 54 відсотки громадян довіряють уряду Чорногорії, що є значним зростанням порівняно з осінню минулого року, коли цей відсоток становив 28 відсотків.
НЕ ПРОПУСТІТЬ
Довіра до парламенту Чорногорії, згідно з весняним Євробарометром, становить 50 відсотків. Це також зростання порівняно з осіннім Євробарометром, у якому довіра до цієї інституції становила 27 відсотків.
Довіра до судової системи в Чорногорії сьогодні становить 49 відсотків, що на 29 відсоткових пунктів більше, ніж у попередньому опитуванні.
Згідно з результатами опитування, довіра до поліції в Чорногорії зросла на 30 процентних пунктів, а до армії – на 36 процентних пунктів порівняно з попереднім опитуванням.
Побачити більше:
Завантажте додаток та слідкуйте за новинами
СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ
