Конституційний суд відмовився визнати неконституційним положення Закону про адміністративні спори, яке виключає ведення адміністративного спору, коли Парламент та Президент Чорногорії приймають рішення безпосередньо, на основі конституційних повноважень, оскільки це не означає, що його не можна оскаржити в інших видах судового провадження, з метою забезпечення ефективного захисту права на доступ до суду, оголосив суд.
Як вони зазначають, Конституційний суд Чорногорії оцінив, що рішення Парламенту та Президента Чорногорії не можуть бути поза межами судового контролю, особливо коли вони вирішують питання про звільнення державних службовців, на що не поширюються дискреційні повноваження вищих державних органів.
«Адвокат В.Ч., який подав ініціативу про перевірку конституційності, зазначив, що Конституція не передбачає винятків, але що проти кожного окремого акту може бути ініційовано судове провадження, і що спірне положення спричинило серйозні проблеми в судовій практиці. Як приклад він наводить прийняття Верховним Судом у 2019 році принципової правової позиції, згідно з якою рішення Парламенту щодо обрання, призначення або звільнення державних службовців не можуть бути оскаржені ні в адміністративному, ні в цивільному порядку», – заявили вони.
Вони додають, що на засіданні всіх суддів Конституційного Суду було оцінено, що той факт, що певний акт Парламенту чи Президента держави не може бути оскаржений в адміністративному спорі, не означає, що будь-яка можливість контролю за його законністю автоматично виключається, а отже, виключається право на доступ до суду, яке гарантовано кожному Конституцією, особливо в ситуаціях, коли Парламент чи Президент приймають рішення, що визначають права, обов'язки чи правовий статус конкретних осіб.
«Таке тлумачення відповідає стандартам Європейського суду з прав людини, згідно з якими держава може встановлювати обмеження щодо судового перегляду певних актів, але лише за умови, що такі обмеження не посягають на саму сутність права на суд і що існує інша форма ефективного судового захисту. У справі «Кьовеші проти Румунії» Європейський суд наголосив, що право на доступ до суду відіграє особливо важливу роль, коли рішення вищих державних органів влади визначають статус та права осіб, що обіймають державні посади», – заявили вони.
«Під час здійснення конституційних повноважень Парламенту Чорногорії та Президента Чорногорії існує певний ступінь інституційної та політичної дискреції, проте він не може відступати від вимоги законності та конституційності процедури, а також принципу верховенства права, а також не може абсолютно виключати будь-яку форму судового захисту в ситуаціях, коли прийнятий акт породжує прямі правові наслідки для індивідуально визначеної особи», – йдеться у рішенні Конституційного Суду.
Щодо принципової правової позиції Верховного Суду від 2019 року про те, що рішення Парламенту про звільнення державних службовців не можуть бути оскаржені в адміністративному чи цивільному порядку, Конституційний Суд зазначає, що це є наслідком не самого оскаржуваного правового положення, а радше його тлумачення, яке не відповідало конституційному принципу верховенства права та праву на доступ до суду.
Така позиція Верховного Суду, за якої всі рішення Парламенту та Президента Чорногорії повністю звільняються від судового перегляду, являє собою обмежувальне тлумачення національного законодавства, яке не відповідає стандартам Європейського суду з прав людини.
Сам Верховний Суд, пізніше, залишаючи в силі рішення судів нижчої інстанції, зайняв позицію, визнаючи можливість судового перегляду та скасування рішення Асамблеї як незаконного у певних випадках звільнення.
Рішення з детальним обґрунтуванням буде опубліковано на вебсайті Конституційного Суду.
Побачити більше:
Завантажте додаток та слідкуйте за новинами
СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ
