Незважаючи на часті скарги на ціни на ліки в Чорногорії, жодна особа, державні органи та неурядові організації не подали пропозицій, пропозицій та зауважень щодо майбутнього закону про ліки.
У червні цього року МОЗ надсилало зацікавленій громадськості запрошення долучитися до початкової фази підготовки нового регламенту про лікарські засоби, але під час консультацій, які тривали 20 днів, ніхто не відгукнувся. Буквально за кілька місяців до цього на акції протесту під Лікарняною касою було заявлено, що ми платимо драконівські ціни на ліки та монополію через сфальсифіковані та корупційні закони.
Міністерство охорони здоров’я у травні цього року, відповідаючи на запитання «Вієстей», повідомило, що найближчим часом працюватиме над обмеженням цін на ліки, які купуються в аптеках, шляхом внесення змін до Закону про ліки, і що дуже важливим фактором буде результат громадських слухань.
Від кафедри, якою керує Воїслав Шимун Наприкінці минулого тижня «Вієсті» відповіли, що проект Закону про внесення змін до закону «Про лікарські засоби» знаходиться на стадії розробки, а бажаючих взяти участь у консультаціях не було.
«У червні поточного року Міністерство охорони здоров’я звернулося до зацікавленої громадськості (органів, організацій, об’єднань та громадян) з публічним запрошенням долучитися до початкового етапу підготовки зазначеного закону та подати свої ініціативи, пропозиції, пропозиції та зауваження у письмовій та електронній формі до МОЗ та відповідно до Положення про обрання представників громадських організацій до складу робочих органів органів державного управління та проведення громадських слухань під час підготовки закони та стратегії. Консультації тривали 20 днів з дня оприлюднення публічного заклику на сайті МОЗ та порталі електронного адміністрування», – пояснили у відомстві.
Зазначили, що протягом періоду, визначеного для проведення консультацій із зацікавленою громадськістю, про який йдеться у Звіті про консультування із зацікавленою громадськістю, ініціатив, пропозицій, пропозицій та зауважень не надходило.
Депутати від руху «Європа зараз» (PES) Дейн Маркович i Драгана Вукчевич подав до Асамблеї Пропозицію Закону про внесення змін до Закону про лікарські засоби, які законодавчо обмежують ціни на ліки, що відпускаються за рецептом, які не входять до списків основної та доплатної. Міністр Шимун також дав позитивну думку щодо пропозиції двох депутатів.
«Закон про лікарські засоби передбачає, що Уряд визначає критерії формування максимальних цін на ліки для людини, які перебувають в обігу в Чорногорії та внесені до Переліку лікарських засобів, але не передбачено визначення критеріїв, за якими ціни на лікарські засоби ліки, яких немає в списку, і режим відпуску яких здійснюється за рецептом, що призводить до того, що ціни на ці ліки на ринку Чорногорії значно вищі порівняно з цінами в околицях", - йдеться в думці Міністр Шимун подав до Генерального секретаріату Уряди.
Зазначається, що неконтрольоване формування цін на ліки, які не входять до переліку, тобто не підпадають під обов’язкове медичне страхування, і режим відпуску яких є за рецептом, сприяє тому, що вони стають менш доступними для пацієнтів через їх платоспроможність.
Ціни на ліки, які виписуються та відпускаються за рахунок коштів Лікарняної каси – так званий позитивний список, обмежені Положенням про встановлення граничних цін на ліки.
Максимальна ціна на ці ліки формується на основі розрахунку середніх цін на ліки в референтних країнах, визначених державою, наразі Сербією, Румунією та Чеською Республікою, таким чином, щоб вона могла становити максимум 95 відсотків від середньої ціни в цих трьох країнах на оригінальні ліки.
Також ціни на ліки з позитивного списку формуються на прямих переговорах між виробником і МОЗ, а базовий і додатковий перелік оновлюються тричі на рік, у тому числі за цінами, які визначає держава. Держава сама обирає референтні країни, які вважає визнаними доступними цінами на ліки, і як додатковий, коригувальний фактор, враховується те, що країни, які мають незрівнянно більший ринок, ніж Чорногорія, тому мають нижчі ціни. З іншого боку, на ліки, які держава вважає такими, що не належать до складу життєво необхідних для здоров’я населення (так званий негативний список), і які громадяни оплачують із власної кишені, ціни визначаються виробником, а коригуючим фактором може бути конкуренція, яка найчастіше призводить до зниження цін.
Загальне споживання ліків за рахунок держави та з кишень громадян минулого року склало близько 171,8 млн євро, що приблизно на 26,3 млн більше порівняно з 2022 роком.
Бонусне відео:
