З початку року до 26 листопада до канцелярії генерального секретаря уряду Чорногорії надійшло 23 скарги щодо невиконання запитів на вільний доступ до інформації, на які «Новини» відповіли з Агентства з захист персональних даних та вільний доступ до інформації.
У той же період було два випадки бездіяльності офісу президента Чорногорії та сім випадків парламенту Чорногорії.
Протягом майже 11 місяців до АЗЛП надійшло 5.899 скарг, причому у 2.719 випадках вони стосувалися порушення процесуальних норм – мовчання адміністрації.
«У період з 1 січня по 26 листопада Рада Агентства прийняла та подала письмові рішення у 5.692 справах, таким чином, що у 1.957 випадках звернення було прийнято через мовчання адміністрації, у 1.255 випадках вона ухвалила рішення. рішення про зупинення провадження, у 478 відхилив апеляційну скаргу, оскільки було встановлено відсутність мовчання адміністрації, у 947 випадках скасував рішення/акт органу першої інстанції та повернув справу до органу першої інстанції для повторного провадження та прийняття рішення. У 605 справах він відхилив апеляційну скаргу як необґрунтовану, у 437 – через непідсудність, у трьох – як неприйнятну, у двох – як несвоєчасну. В одному випадку апеляція була частково прийнята, а в одному випадку для прийняття рішення Рада Агентства ініціювала процедуру перевірки в компетентній адміністративній інспекції», - уточнив Агентство, яке очолює Чедомір Мітрович.
Наголошують, що до Агентства з питань захисту персональних даних та вільного доступу до інформації було подано 573 скарги.
Уточнювалося, що йдеться про особу, яка від свого імені чи від імені пов’язаних із нею громадських організацій не один десяток років «засипає» АЗЛП вимогами та скаргами.
Було 437 скарг на початкову школу «Драго Міловіч» у Тіваті, 220 – у Міністерство внутрішніх справ (МУП), 212 – на професійну середню школу «Младост» з Тівату та 157 – на середню школу «Іван Горан Ковачич». в Герцегнов.
Відповідно до записів AZLP, Рада Агентства називає некомпетентність як найпоширенішу причину відхилення апеляцій, але також необґрунтованість після того, як процедура приходить до інформації, що «орган першої інстанції прийняв рішення, і що апеляція стосується визначення якості поданих документів, що не належить до юридичної компетенції Ради. Установи інших установ».
«Агентство, як орган другої інстанції у своїй роботі, подавало скарги за минулі роки, які не були чітко конкретизовані на день подання відповіді, оскільки ми маємо справу з аналізом невирішених випадків у річних звітах», – сказав агентство.
Наприкінці жовтня в адміністративному суді повідомили, що мають понад 14,5 тис. активних позовів щодо мовчання адміністрації, тобто «нереагування органів державного управління на запити про вільний доступ до інформації у встановлений термін».
Тоді вони попереджали, що це може коштувати державі кілька мільйонів євро адвокатських, судових витрат і компенсацій.
У цій установі нагадали, що Закон про вільний доступ до інформації передбачає 15-денний термін для вирішення запитів, але також, що такий самий термін передбачено для рішення Агентства щодо апеляційних скарг на рішення першої інстанції.
«Зрозуміло, що такі стислі терміни сприяють зловживанням з боку окремих фізичних осіб та громадських організацій… Інтенсивне зростання кількості справ, пов’язаних із мовчанням адміністрації, особливо припало на 2022 рік, продовжилось і на 2023 рік. Окрім стислих строків розгляду запитів та звернень, сам зміст запитів деяких (не всіх) ГО та однієї фізичної особи свідчить про те, що дії цих ГО та фізичних осіб не спрямовані на здійснення демократичного контролю влади та реалізація прав і свобод людини, не в суспільних інтересах, а спосіб заробляння грошей для людей, які зловживають цим правом», – попередив тоді суд.
Бонусне відео:
