«Швидке судове вирішення справи, пов’язаної з призначенням Бориса Раонича директором Радіо і телебачення Чорногорії, є необхідним для забезпечення повного дотримання державною службою закону, а також найвищих стандартів професійної доброчесності та підзвітності», – йдеться у проекті Звіту про хід роботи.
У документі, до якого мали доступ «Вісті», йдеться, що «розпочато судове провадження щодо оскарження законності призначення генерального директора RTCG, що продовжує викликати питання щодо відсутності прозорості та можливого порушення правових процедур».
«У листопаді 2024 року прокуратура висунула обвинувальний акт проти членів Ради RTCG за ймовірне зловживання службовим становищем під час призначення генерального директора, і судовий процес триває», – уточнюється в проекті.
Нагадується, що «ефективне впровадження нового Закону про державну службу, прийнятого у червні 2024 року, забезпечило RTCG достатню інституційну та фінансову незалежність, а також ресурси, необхідні для виконання її мандата».
ЄК також попередила, що той факт, що Парламент Чорногорії досі не призначив члена Ради Агентства з аудіовізуальних медіапослуг, «може мати наслідки для Глави 10 у переговорах з ЄС».
Європейська Комісія у своєму проекті звіту зазначає, що після значних законодавчих удосконалень, запроваджених завдяки комплексному пакету законів про ЗМІ, прийнятому в червні 2024 року, національне законодавство про ЗМІ було значною мірою узгоджено з acquis communautaire.
Компетентні органи розпочали комплексний аналіз дотримання Європейського акту про свободу ЗМІ.
Хоча зазначається, що впровадження вдосконаленої правової та стратегічної бази для ЗМІ починає давати перші позитивні результати, «повне впровадження законодавчих покращень, включаючи прозорі та меритократичні призначення, ще не досягнуто, щоб забезпечити належне функціонування та повну незалежність Агентства з аудіовізуальних медіа (AMU) та суспільного мовника RTCG».
«У липні Парламент призначив трьох нових членів Ради RTCG, але неодноразово не призначив двох членів Ради AMU, що значно перевищило термін, встановлений Законом про аудіовізуальні медіапослуги. Парламент двічі анулював конкурс на відбір членів. Крім того, під час третьої повторної спроби, у липні 2025 року, Парламент знову не зміг призначити членів Ради AMU. Ця ситуація перешкоджає повному впровадженню правової бази та може мати наслідки для Глави 10 у переговорах з ЄС. Чорногорія повинна терміново призначити решту членів Ради AMU», – йдеться у проекті звіту.
Наголошується, що будь-які потенційні правові зміни у цій сфері мають бути предметом консультацій з усіма відповідними зацікавленими сторонами, з обов'язковим збереженням правових гарантій незалежності АМУ «з метою збереження раніше досягнутих результатів та уникнення відхилення від acquis ЄС та європейських стандартів».
Спочатку чиновники засуджують напади, а потім атакують
У документі також наголошується, що Чорногорія продовжує впроваджувати політику нульової толерантності до насильства щодо журналістів.
«Компетентні органи продовжують оперативно та ефективно реагувати на нові випадки насильства щодо журналістів, головним чином пов’язані з переслідуванням та погрозами через інтернет. У листопаді 2024 року в Подгориці стався фізичний напад на журналіста. Поліція негайно відреагувала та заарештувала підозрюваних, а прокуратура швидко висунула обвинувальний акт. У квітні 2025 року суд першої інстанції виніс вирок, у якому трьох обвинувачених було визнано винними у нападі – двох засудили до позбавлення волі, а одного – умовно», – йдеться у проекті звіту.
Також нагадується, що у серпні двоє фотожурналістів та один журналіст – Борис Пейович та Балша Рудович з «Вієсті» та Стево Васильєвич з «Побєди» – зазнали «фізичного насильства, погроз та словесних образ під час виконання своїх професійних обов’язків у селі поблизу Беране, нібито у присутності поліцейських».
«Прокуратура розпочала розслідування проти кількох підозрюваних, одного з яких було заарештовано та взято під варту на 30 днів».
Щодо поранення журналістки-розслідувачки Олівери Лакіч у 2018 році, у проекті звіту зазначається, що «судовий розгляд однієї з найсерйозніших і найтриваліших справ про насильство щодо працівників ЗМІ розпочався у червні 2025 року».
Також було наголошено, що занепокоєння викликало «судове провадження, розпочате в січні 2025 року братом президента Сербії проти ЗМІ в Суді першої інстанції в Подгориці».
«Протягом 2024 року прокуратура вжила заходів у 14 випадках насильства щодо працівників ЗМІ – у двох випадках висунула обвинувальні акти, а у трьох – порушила справи про проступки. За той самий період поліція зафіксувала 16 випадків насильства щодо журналістів, сім з яких кваліфікувалися як кримінальний злочин. Троє журналістів залишаються під охороною поліції. Хоча влада здебільшого засудила випадки насильства щодо журналістів, продовжують фіксуватися приклади жорстких словесних нападів на ЗМІ та представників громадянського суспільства з боку державних службовців та політичних партій, включаючи високопосадовців сектору безпеки та оборони», – йдеться у проекті звіту.
У проекті документа також зазначається, що «на національному рівні профспілки та професійні організації в медіасекторі добре зарекомендували себе та активно виступають за покращення соціально-економічних умов, професійних стандартів та безпеки працівників ЗМІ».
«З прийняттям нового Закону про медіа у червні 2024 року саморегулювання медіа було запроваджено як передумову для отримання коштів з Фонду плюралізму та різноманітності медіа. Після прийняття закону членство в Раді саморегулювання медіа значно зросло – протягом звітного періоду кількість членів зросла з 17 до 75 ЗМІ. Галузевий колективний договір ще не підписано, що ускладнює для працівників ЗМІ реалізацію своїх трудових прав на рівних умовах з працівниками інших секторів. Зарплати журналістів все ще нижчі за середній показник по країні. Представники профспілки RTCG висловили стурбованість щодо ймовірного неналежного тиску з боку керівництва, дискримінації членів профспілки та затримок у колективних переговорах...», – йдеться у документі.
Економічна незалежність ЗМІ та рекомендації
У проекті звіту зазначається, що «значне збільшення державного фінансування ЗМІ відповідно до нового Закону про ЗМІ сприяє фінансовій стійкості комерційних ЗМІ, які в іншому випадку обмежені відносно невеликою аудиторією та скромним рекламним ринком».
«На місцевому медіаринку, особливо в телевізійному секторі, домінують регіональні та міжнародні медіакомпанії. Державне фінансування контенту, що становить суспільний інтерес, в електронних, друкованих та онлайн-ЗМІ залишається стабільним на рівні 0,2 відсотка поточного державного бюджету, який розподіляється через Фонд плюралізму та різноманітності ЗМІ. Зафіксовано значне збільшення кількості органів державного сектору, які виконують законодавче зобов’язання публікувати дані про виділені ЗМІ кошти. Однак це зобов’язання досі виконується лише частково – 56 відсотків зареєстрованих ЗМІ та 64 відсотки органів державного сектору виконали вимоги до публікації», – йдеться у проекті Звіту.
Було заявлено, що необхідні додаткові зусилля для повного впровадження положень нового законодавства про медіа, особливо в частині, що стосується державного фінансування ЗМІ та створення реєстру публічних ЗМІ.
У проекті звіту також наголошується, що «рекомендації Європейської Комісії від попереднього року були частково виконані, а отже, залишаються значною мірою чинними».
Було наголошено, що в найближчий період Чорногорія повинна, зокрема, продовжувати забезпечувати швидкий та ефективний захист журналістів від усіх форм насильства за допомогою судових та поліцейських механізмів, з пріоритетним розглядом та судовим вирішенням найбільш значущих невирішених справ.
Держава також повинна «продовжувати послідовне впровадження законодавства про ЗМІ та подальше узгодження з acquis ЄС, забезпечуючи своєчасне призначення членів Ради AMU та гарантуючи, що будь-які майбутні зміни до закону про ЗМІ не поставять під загрозу досягнутий досі прогрес, особливо коли йдеться про збереження політичної незалежності суспільного мовника RTCG та AMU, включаючи захист редакційної, інституційної та фінансової незалежності цих установ від будь-якого неналежного впливу».
Також було наголошено на необхідності гармонізації національного законодавства про ЗМІ з Європейським актом про свободу ЗМІ.
Бонусне відео:
