Центр громадянської освіти (ЦГО) висловив стурбованість тим, що в процесі відбору нових постійних, асоційованих та іноземних членів Чорногорської академії наук і мистецтв (ЧАНУ), який буде завершено на сесії Асамблеї ЧАНУ 23 грудня, «є елементи непрозорості та дискримінації».
Координаторка програми «Активне громадянство» в CCE Сара Чабаркапа зазначила, що ознайомлення з документацією кандидатів, які подають заявки на членство, яку CANU надала цій неурядовій організації на запит про вільний доступ до інформації, підкреслює необхідність більш повного інформування громадськості про хід та критерії цього процесу.
«У статті 1 Рішення про оголошення виборів асоційованих, постійних та іноземних членів CANU від 23 грудня 2024 року зазначено, що оголошуються вибори дев’яти асоційованих членів: трьох з кафедри природничих наук, двох з кафедри соціальних наук, двох з кафедри гуманітарних наук та двох з кафедри мистецтв. Однак з документації видно, що на деяких кафедрах підтримку кафедр отримала менша кількість кандидатів, ніж передбачалося конкурсом, і певне невдоволення цим результатом було зафіксовано в протоколах засідань, на яких приймалися рішення щодо кандидатів», – йдеться у повідомленні.
Особливе питання, каже Чабаркапа, полягає в тому, чому «деякі кваліфіковані кандидати не були допущені до подальших етапів цього конкурсу».
«З десяти кандидатів у члени-асоційовані особи лише три жінки, всі три з кафедри гуманітарних наук, яка запропонувала п’ятьох кандидатів, і можливо, що буде обрано максимум двох. Ці дані викликають особливе занепокоєння, враховуючи, що на одній з кафедр єдина жінка-кандидатка, незважаючи на відповідні та міжнародні рекомендації, не отримала достатньої кількості голосів, хоча ця кафедра запропонувала лише одного кандидата з двох можливих, чоловіка зі значно скромнішими рекомендаціями», – додає він.
CCE зазначає, що наразі, згідно з інформацією на вебсайті CANU, з 29 постійних членів «цілих 27 – чоловіки», а це означає, що чоловіки складають 93 відсотки постійних членів CANU. З восьми асоційованих членів семеро – чоловіки та один – жінка, а це означає, що 87,5 відсотка асоційованих членів CANU становлять чоловіки.
«Драматичний гендерний дисбаланс у складі CANU не лише вказує на потенційну гендерну дискримінацію, але й посилає тривожний сигнал жінкам-науковцям та художницям про те, що їхні шанси одного дня стати частиною найвищої державної наукової установи в рази нижчі, ніж у їхніх колег-чоловіків», – каже Чабаркапа.
Вона сказала, що Чорногорія, як невелика країна, повинна приділяти особливу увагу розвитку та збереженню свого людського капіталу, особливо в галузі науки та мистецтва.
«CANU вже давно зазнає обґрунтованої критики за своє мовчання та пасивність щодо важливих суспільних процесів, а також за сумніви щодо доцільності такої діяльності, що фінансується з бюджету. Тому вкрай важливо, щоб процедури відбору нових членів були повністю прозорими та базувалися виключно на професійних та наукових рекомендаціях», – додала вона.
Чабаркапа стверджує, що 21 листопада CANU опублікувала на своєму вебсайті список кандидатів, щодо яких буде ухвалено рішення на сесії 23 грудня, але «це не супроводжується інформацією про процес відбору, а також біографіями та науковими рекомендаціями цих кандидатів».
«Очікується, що CANU буде взірцем для всіх державних інституцій, коли йдеться про меритократію, гендерну рівність та повагу до демократичних цінностей. Її роль у чорногорському суспільстві також має бути емансипаційною. Наука та мистецтво мають бути простором, де немає місця дискримінації за будь-якою ознакою, а процес відбору членів CANU має бути публічним та прозорим, щоб усунути підозри щодо того, що перевага надається кандидатам на основі політичних, особистих чи дружніх зв’язків», – йдеться у заяві.
Побачити більше:
Завантажте додаток та слідкуйте за новинами
СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ
