Прискорена цифровізація не повинна бути виправданням для порушення основних прав людини, навіть попри те, що це дедалі частіше відбувається в онлайн-просторі, заявив Центр громадянської освіти (ЦГО), зазначивши, що держава відстає в гармонізації законодавчої та інституційної бази з динамічними змінами в цифровому середовищі.
У дослідженні CCE «Цифрові права в Чорногорії», яке надає огляд поточної ситуації в цій сфері та вказує на ключові проблеми та недоліки системи захисту цифрових прав, зазначається, що захист цифрових прав є одним із ключових питань сучасної демократії та верховенства права.
«Прискорена цифровізація не повинна бути виправданням для порушення основних прав людини, хоча це, на жаль, все частіше відбувається в онлайн-просторі. Чорногорія все ще відстає у приведенні своєї законодавчої та інституційної бази до динамічних змін у цифровому середовищі», – йдеться у дослідженні.
Авторами дослідження є Алекса Янкович і Сара Чабаркапа, яка також є редактором видання, а співавторами є Ітана Гогіч, Сніжана Байчета та Міла Баїч.
У дослідженні наголошується, що цифровий перехід – це безперервний процес, який формує розвиток кожної країни сьогодні.
«Тому держави-члени Європейського Союзу (ЄС), а також країни-кандидати зобов’язані дотримуватися принципів, що забезпечують рівну, демократичну та стабільну систему в їхніх онлайн-сервісах та системах державного управління, з рівним доступом до інформації, ефективним захистом персональних даних, відчуттям безпеки та повною повагою до прав людини в цифровому просторі», – заявила CCE.
Вони заявили, що країни Західних Балкан ще не мають чітко визначеної та комплексної законодавчої бази для цифрових прав.
Як вони зазначили, захист у цифровому просторі найчастіше регулюється частково, через стратегії та плани дій.
«Чорногорія повинна постійно контролювати, впроваджувати інновації та вдосконалювати законодавчу базу, щоб забезпечити сталу та відповідальну цифрову трансформацію», – заявила CCE.
Неурядова організація (НУО) повідомила, що в дослідженні проаналізовано захист права на приватність, свободу слова, кібербезпеку, а також ситуацію згідно зі звітами відповідних національних та міжнародних інституцій.
Вони додали, що також були представлені міжнародні стандарти, механізми моніторингу та стратегічні документи у цій сфері.
«Дослідження вказує на те, що Чорногорія не має комплексного закону, який би регулював цифрові права користувачів Інтернету, включаючи свободу слова, право бути забутим, захист від цензури та онлайн-переслідувань, хоча така нормативна база стає необхідною в умовах прискореної цифровізації», – заявили в CCE.
Вони заявили, що висновки свідчать про те, що, хоча Загальний регламент про захист даних (GDPR) був офіційно включений до національного законодавства, його імплементація залишається недостатньою, і необхідні додаткові реформи для повного узгодження законодавства зі стандартами ЄС.
«Особлива увага приділяється необхідності посилення компетенцій та можливостей Агентства із захисту персональних даних та вільного доступу до інформації (AZLP), а також створенню ефективніших механізмів моніторингу онлайн-платформ з метою кращої дотримання прав громадян у цифровому просторі», – йдеться у заяві.
Зазначається позитивним фактом, що Чорногорія визнала важливість спеціального захисту жертв цифрового, особливо гендерно зумовленого насильства, а також те, що зміни до Кримінального кодексу запровадили новий кримінальний злочин – неправомірне використання чужого запису, фотографії, портрета, аудіозапису чи документа з відвертим сексуальним змістом, також відоме як порнографія помсти.
CCE заявила, що це важливий крок уперед у регулюванні гендерно зумовленого цифрового насильства та наданні жертвам можливості захищати свої цифрові та особисті інтереси.
Як зазначила неурядова організація, рекомендації включають встановлення чітких протоколів для розпізнавання та реагування на різні форми цифрового насильства, а також розробку спеціальних процедур для поліції, прокуратури та судів, яких наразі не існує або вони недостатньо чітко визначені.
«Також рекомендується ввести теми цифрових прав у систему освіти, щоб учні могли отримати знання про цифрову грамотність, безпеку, відповідальність та етику в інтернеті», – йдеться у заяві.
ХКЄ заявила, що також пропонує створити спеціальний відділ або функцію з питань цифрових прав в рамках інституції Захисника прав і свобод людини, щоб громадяни мали чітке та впізнаване місце, куди можна звернутися у випадках порушення цифрових свобод.
«Автори наголошують, що новостворене Агентство з кібербезпеки повинно приділяти особливу увагу захисту дітей від цифрового насильства, а також ширшим рамкам захисту прав людини в Інтернеті, і що це має бути одним із пріоритетів уряду Чорногорії, особливо в контексті процесу європейської інтеграції», – йдеться у заяві.
Видання є частиною проекту «Захист прав та просування цифрового громадянства: Чорногорський цифровий щит (MDS)», який CCE реалізує у партнерстві з Фондом SHARE, у співпраці з Агентством аудіовізуальних медіапослуг, за фінансової підтримки Представництва ЄС у Чорногорії та співфінансування з боку Міністерства регіонального та інвестиційного розвитку та співробітництва з неурядовими організаціями.
Побачити більше:
Завантажте додаток та слідкуйте за новинами
СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ
