«Галеніка» у справі про банкрутство програла спір на суму п'ять мільйонів євро проти Столиці, держави Чорногорія та компанії «Хемомонт», а остаточний вердикт через п'ять років визначив, що вони все ж таки не є власниками кількох земельних ділянок та будівель у Подгориці.
Минулого місяця Апеляційний суд залишив у силі рішення Господарського суду у спорі, ініційованому «Галенікою» у 2020 році, який прагнув встановити, що вони є власниками цінної нерухомості площею майже 12 500 квадратних метрів поблизу Кривого мосту.
Суд другої інстанції відхилив апеляційну скаргу позивача та залишив у силі попереднє рішення, яким позов було відхилено як необґрунтований.
Арбітражний керуючий ТОВ «Галеніка» у справі про банкрутство Драган Міліч, який обійняв цю посаду у 2023 році, заявив «Вісті», що зробить усе, щоб остаточне рішення Апеляційного суду не вплинуло на позови працівників.
Вироком також було встановлено позов Столичного міста до "Галеніки" у розмірі 31 050 євро, а також позов "Гемомонту" у розмірі 41 850 євро на підставі компенсації судових витрат у цивільному провадженні.
Апеляційний суд залишив у силі вирок Господарського суду від липня минулого року та відхилив як необґрунтовану апеляційну скаргу "Галеніки" про банкрутство.
Позов «Галеніки» стосувався визначення права власності в розмірі 1/1 на нерухоме майно, зареєстроване в кадастровому муніципалітеті Подгориця III. У рішенні було перераховано нерухоме майно, що було предметом позову, включаючи кілька кадастрових ділянок, будівлі та комерційні приміщення.
Господарський суд відхилив клопотання позивача своїм рішенням першої інстанції, а Апеляційний суд тепер постановив, що таке рішення було правильним та законним.
Після рішення першої інстанції «Галеніка» подала апеляцію, стверджуючи, що Господарський суд допустив суттєві порушення положень цивільного процесу, що він не встановив належним чином фактичні обставини справи та що він неправильно застосував матеріальне право.
В апеляції вони також стверджували, що мали дійсну підставу для придбання – договір, і що експерт-геодезист у провадженні визначив, що це ідентичні об'єкти нерухомості відповідно до цього договору, які є предметом цього провадження та були зареєстровані на ім'я відповідачів. «Галеніка» у справі про банкрутство також стверджувала, що в провадженні було встановлено, що вони законно набули право власності на відповідні об'єкти нерухомості на підставі інвестиційного договору – цесії нерухомості від 08.10.1997 р., у зв'язку з яким було видано рішення Управління нерухомості, PJ Podgorica, від 14.10.1997 р., і воно було зареєстровано на відповідні об'єкти нерухомості, тоді як усі наступні реєстрації на користь відповідачів є безпідставними.
Однак Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У вироку зазначено, що суд першої інстанції правильно визначив, що це спір, що ґрунтується на договорі, і що в провадженні було представлено велику кількість доказів, включаючи свідчення експерта.
У рішенні детальніше пояснюється, що в провадженні розглядалися питання ідентифікації майна та змін у кадастрових записах з часом. Суд зазначає, що переліки майна та позначення ділянок змінювалися, і що в провадженні було важливо визначити, чи відповідає майно, заявлене позивачем, майну, зареєстрованому на даний момент у записах.
Таким чином, як зазначено, суд також розглядав питання, пов'язані з кадастровими змінами, дослідженнями та документацією, що супроводжує зміни до ділянок, а також попередніми реєстраціями та реєстраційними основами.
«Оскільки позивач не зареєстрував право власності на предметне нерухоме майно, а також оскільки він не надав жодних доказів, які б підтверджували набуття ним права власності на іншій підставі, зокрема, що він сумлінно та законно володів предметним нерухомим майном, або що воно не перебувало у володінні третього відповідача, суд першої інстанції правильно відхилив позов як необґрунтований», – йдеться у рішенні.
Апеляційний суд також зазначив, що «Гемомонт» володіє нерухомістю протягом двадцяти років, що «Галеніка» не заперечувала під час провадження, і що з моменту заснування Habitpharm до подання позову вона не мала жодних знань про претензії позивача на спірну нерухомість, оскільки вона не була зареєстрована в кадастрі нерухомості, і навіть не фактично, оскільки нерухомість не перебувала у володінні позивача.
Рішення про призупинення діяльності «Галеніки» було прийнято на початку 2019 року, а банкрутство було оголошено через шість місяців, після того як Податкова адміністрація скасувала рішення про реструктуризацію боргу. На той час у фармацевтичній компанії працювало 68 осіб, а її рахунок було заморожено на п'ять з половиною років на суму 6,5 мільйона євро.
«Галеніка» мала 13 аптек у Чорногорії, деякі з яких за три роки до банкрутства були об’єктом стягнення через борг за кредитом у розмірі 2,25 мільйона євро. Потім держава подала до суду на «Heta asset resolution» та «Галеніку», стверджуючи, що виконавець не мав права порушувати стягнення на майно, в якому держава має чверть власності, але спір було програно.
Засновничий внесок держави складався з складів різного призначення на суму 4,25 мільйона доларів, землі, доріг, споруд, обладнання, машин, а також вартості будівель та обладнання в аптеках у Подгориці та на узбережжі. Решта 75 відсотків власності перебувала в руках белградської «Галеніки».
Бонусне відео:
