Чи зупинилося правосуддя на "Телекомі"? Справа тепер у руках Верховного Суду

Якщо справи про корупцію на високому рівні закінчуються строками давності, процесуальними маневрами або правовими тлумаченнями, що призводять до ухилення від відповідальності, то громадяни справедливо втрачають довіру до судової влади.

Про це вчора «Вісті» розповів народний депутат Громадянського руху УРА та заступник голови парламентського комітету з питань політичної системи, судочинства та управління. Зоран Мікіч, коментуючи рішення Верховної державної прокуратури подати до Верховного суду запит на захист законності щодо рішення Вищого суду в Подгориці у справі, відомій громадськості як «Телеком».

Високий суд оголосив напередодні, що справа не має абсолютного строку давності та що вона є актуальною, згідно з рішенням, підписаним Зоран Радович, до частини, що стосується кримінального злочину отримання хабара, у якому звинувачується колишній президент Чорногорії М.Джукановіча, його сестра висловів, а також колишні представники Telekom, HLT Fund, компанії "Monte Adria" та Hungarian Telekom - Олег Обрадович, Веселін Барович, Дам'ян Хоста i Томас Марвай.

Офіс омбудсмена розпочав кримінальне переслідування у цій справі в жовтні як додатковий обвинувач від імені держави після того, як Спеціальна державна прокуратура відхилила кримінальну скаргу, подану Мережею підтримки неурядового сектору (MANS) минулого літа, посилаючись на закінчення строку давності. Рішення було прийнято Спеціальним державним прокурором. Ана Перович Войнович, та підтверджено прокурором у Верховній державній прокуратурі Велько Рутович.

На початку жовтня уряд доручив Офісу захисника розслідувати кримінальне переслідування як додатковий обвинувач від імені держави, але слідчий суддя відхилив пропозицію провести доказове провадження – заслухати фігурантів справи «Телеком» відповідно до Кримінально-процесуального кодексу.

Що робити, якщо Верховний Суд (не) відхилить запит VDT?

Юристи, з якими консультувалася редакція, стверджують, що, задовольнивши запит установи, яку очолює Мілорад Маркович, Верховний Суд нарешті поставить крапку в цій справі.

Вони вважають, що сумнівно, що може зробити Захисник власності та законних інтересів держави, якщо Верховний суд відхилить запит обвинувачення та підтвердить позицію Високого суду.

«У такому разі прокуратура мала б взяти на себе кримінальне переслідування замість Офісу омбудсмена, тобто вжити заходів щодо кримінального правопорушення отримання хабара, на що, за даними Високого суду, є час до 2036 року», – пояснило одне з джерел редакції.

Аналогічну позицію висловила вчора у своїй заяві юридична команда Міло та Ани Джуканович.

Вони стверджують, що ключовим питанням у цій справі є те, хто є потерпілою стороною. Вони також стверджують, що «держава Чорногорія та її органи не виступали як потерпілі сторони майже два десятиліття – бо вони не могли ними бути».

«Дії, про які йде мова, стосуються періоду після приватизації «Телекому», коли держава вже не була власником компанії. Що ще важливіше, сам «Телеком» ніколи не стверджував, що зазнав будь-яких збитків», – йдеться у заяві.

Вони також кажуть, що це не є звичайною юридичною процедурою.

«Таким чином, уряд «наказав» кримінальне переслідування, і такого ніколи раніше в Чорногорії не траплялося. Це не звичайна правова процедура. Це спроба замінити рішення Державної прокуратури політичним рішенням. Конституція Чорногорії чітко говорить: Державна прокуратура – ​​це орган, який здійснює роботу з переслідування винних у кримінальних правопорушеннях. Уряд не має повноважень порушувати, наказувати або поновлювати кримінальне переслідування проти будь-якої особи», – написала у своїй заяві юридична команда Міло та Ани Джуканович.

А як щодо справи за посадою?

У Верховній державній прокуратурі вчора не захотіли відповідати на додаткові запитання "Вісті", зокрема чи досі вони непохитні у своїй позиції, що прокуратура не має підстав для поновлення справи "Телеком".

«Як ми зазначали у прес-релізі, запит на захист законності було подано відповідно до закону, і Верховний Суд винесе рішення щодо нього».

У цій заяві вони зазначили, що проти рішення Вищого суду в Подгориці було подано клопотання про захист законності, пояснивши це тим, що «судова палата з кримінальних справ Вищого суду оцінювала дії, вжиті в іншій справі, а не справу, сформовану проти певних осіб за певні кримінальні правопорушення на основі кримінальної доповіді MANS від 2019 року, таким чином було порушено закон і були виконані умови для подання клопотання про захист законності».

Ця установа не відповіла на запитання редакції щодо справи, яку прокуратура сформувала за власним бажанням у справі "Телеком".

У Верховному суді також не захотіли коментувати дії Верховної державної прокуратури.

«Вищий суд у Подгориці не коментуватиме подання Верховною державною прокуратурою клопотання про захист законності, і суд висловив свою позицію щодо даного правового питання у рішенні Kvs.br.900/25», – заявили вони.

Однак у рішенні чітко наголошувалося, що «після численних дій, вжитих у справі, сформованій за власним бажанням, прокуратура не прийняла рішення в повному обсязі, а провадження було розділено у 2015 році, а до Верховної державної прокуратури було надіслано інформацію про те, що фактична ситуація досі не врегульована в обсязі, необхідному для прийняття рішення».

«Суд провів детальний огляд вищезазначених матеріалів справи та не знайшов у них рішення у формі ухвали чи, власне, офіційної нотатки у справі Ктр, яка потенційно могла б завершити цю процедуру, окрім офіційної нотатки, в якій зазначається, що в цій частині необхідно дочекатися результату процедури, що проводилася в цьому суді проти тодішніх відповідачів О.О. та М.І., із зазначенням, що кримінальна заява стосується тієї ж кримінальної події...», – наголошувалося, серед іншого, у рішенні Вищого суду.

Рада вважає, що це єдина кримінально-правова подія, і що дії, вжиті для розкриття кримінальних правопорушень та винних, не можуть розглядатися окремо у справі, сформованій прокуратурою за офіційними вимогами, та справі, сформованій за кримінальною заявою MANS.

«Слід також зазначити, що для переривання строку давності кримінального переслідування шляхом вчинення процесуальних дій не обов’язково знати, про яке кримінальне правопорушення йдеться, а також хто є підозрюваним, оскільки статтею 125 Кримінального кодексу передбачено, що перебіг давності кримінального переслідування переривається будь-якою дією, що здійснюється для виявлення кримінального правопорушення або для виявлення та притягнення винного до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення», – йдеться у рішенні.

Юридична команда Міло та Ани Джуканович оскаржує позицію суду.

«Пояснення, що строк давності був перерваний процесуальними діями, вчиненими в іншому провадженні, проти інших осіб, також є неприйнятним. Міло Джуканович та Ана Джуканович не були відповідачами в цьому провадженні. Процесуальні дії проти певних осіб не можуть згодом бути підставою для продовження переслідування проти інших осіб. Нагадуємо, що в тій самій справі двоє громадян Чорногорії роками зазнавали кримінального переслідування, тиску громадськості та лінчування з боку ЗМІ, а потім були остаточно виправдані. Замість того, щоб винести уроки з цього досвіду, зараз намагаються запустити той самий механізм знову», – заявила юридична команда Міло та Ани Джуканович.

Мікич: Двері правосуддя знову зачиняються

Зоран Мікіч зазначає, що «інформація про те, що справа, а точніше, справа «Телеком», все ж не є абсолютно застарілою, порадувала всіх, хто хоче пролити світло на суперечливі та корупційні справи попереднього режиму часів правління ДПС».

«Враховуючи, що це один із найбільших корупційних скандалів у сучасній історії Чорногорії, я вважаю, що рішення Верховної державної прокуратури подати запит на захист законності проти рішення Високого суду у справі «Телеком» не є добрим сигналом ні для громадськості, ні для верховенства права, ні для європейського шляху Чорногорії. У той час, коли відкрилася можливість для повного розкриття однієї з найважливіших справ високої корупції, такий крок об’єктивно йде в напрямку закриття дверей до правосуддя», – сказав Мікіч «Вісті» та нагадав, що Верховна державна прокуратура прагне пролити світло на всі обставини справи «Телеком» та щоб справа отримала юридичний та судовий епілог.

«Не маючи бажання впливати чи тиснути на судову владу чи прокуратуру, цінуючи їхню автономію та незалежність у своїй роботі, ми вважаємо, що судові органи повинні довести, що закон однаково застосовується як до простої людини, так і до найвпливовіших осіб у державі», – сказав депутат.

За його словами, справа "Телекому" не є звичайною судовою справою.

«Це символ захопленої держави, політичної влади, приватизації під підозрою та десятиліть безкарності найвищих посадовців. Саме тому для громадян абсолютно неприйнятно, що правосуддя знову спотикається об юридичні та процесуальні формальності, тоді як суть справи – чи була корупція, хто брав гроші та хто політично захищав такі угоди – залишається поза досяжністю інституцій. Це не та справедливість, на яку очікують громадяни, ані стандарт, що вимагається в розділах 23 та 24. Крім того, наші європейські партнери неодноразово наголошували у своїх звітах, що як країна ми не маємо остаточних судових вироків щодо корупції на високому рівні. Я не заперечую нічиєї провини, але наполягаю та очікую, що такі справи не повинні закриватися без повної інституційної правди та остаточного судового епілогу», – підсумував Мікіч.