Вирок Баліягічу підтверджено: 40 років в'язниці за вбивство Йована та Міленки Маджгалів

Апеляційний суд Чорногорії залишив у силі вирок Вищого суду в Бієло-Поле, який засудив Алію Баліягіча до єдиного довгострокового покарання у вигляді 40 років позбавлення волі за вбивство Йована та Міленки Маджгаль у селі Соколац у Бієло-Поле, а також за незаконне зберігання та носіння зброї.

Як оголосив Апеляційний суд, апеляцію адвоката захисту підсудного було відхилено як необґрунтовану, а вирок першої інстанції – підтверджено, визнавши Баліягіча винним у вбивстві за обтяжуючих обставин та незаконному зберіганні та носінні зброї та вибухових речовин.

Цим самим вироком, зазначається у заяві, обвинуваченому також було призначено запобіжний захід у вигляді конфіскації мисливської рушниці югославського виробництва марки "CZ", моделі "M 93", калібру 12/70, яка, як було встановлено, була використана для скоєння кримінального правопорушення.

Апеляційний суд оголосив, що захист оскаржив висновок суду першої інстанції про те, що Баліягіч підступно позбавив життя потерпілих. В апеляції, додали вони, також вказується на нібито неповне визначення фактичних обставин справи, особливо в частині, що стосується психічної дієздатності підсудного.

Однак Апеляційний суд визнав, що Вищий суд у Бієло-Поле правильно дійшов висновку, що Баліягіч скоїв вбивство підступним чином.

«Цей суд, як і суд першої інстанції, вважає, що в цьому конкретному випадку віроломство в діях підсудного містить як об’єктивні, так і суб’єктивні елементи вбивства, скоєного віроломним способом», – йдеться у заяві.

У заяві додається, що жоден факт, що стосується психічного стану підсудного на момент вчинення кримінального правопорушення, не ставить під сумнів його осудність.

Суд, як було оголошено, особливо оцінив результати судово-психіатричної експертизи, проведеної експертною комісією. Вони встановили, що Баліягіч не мав жодних ознак гострого чи хронічного психічного захворювання, а також жодної розумової відсталості.

Згідно із заявою, обвинуваченому було поставлено діагноз дисоціальний розлад особистості з вираженими нарцисичними рисами, відсутністю емпатії та моральними гальмами, але його когнітивні, пам'яттєві та вольові психологічні функції були збережені.

Таким чином, Апеляційний суд дійшов висновку, що не було підстав для проведення інституційного спостереження за Баліягічем з метою визначення його психічної дієздатності, як того вимагалося в апеляції.

Апеляційний суд також розглянув частину рішення, що стосується покарання, та дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно оцінив обтяжуючі обставини.

Як зазначено у заяві, до обтяжуючих обставин належать попереднє життя підсудного, його численні судимості, особистість, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також той факт, що раніше накладені стягнення не вплинули на нього, щоб він не вчиняв кримінальних правопорушень у майбутньому.

Суд також врахував обставини, за яких було скоєно злочин, а також поведінку Баліягіча після вбивства.

Апеляційний суд нагадав, що після скоєння злочинів Баліягіч був недоступний для державних органів, оскільки втік та переховувався.

«Усі ці обставини, взраховані разом, виправдовують призначення обвинуваченому найсуворішого покарання», – заявив Апеляційний суд.