Щойно відкритий, без підписників та з мінімумом постів.
Ось як у середньому виглядають профілі в соціальній мережі Instagram, оскільки вони протягом короткого періоду часу координували та стежили за критично важливими ЗМІ та неурядовими організаціями в Сербії, після чого їхні акаунти на цій платформі були тимчасово заблоковані.
Аналіз, проведений Радіо Вільна Європа (RFE), показує, що це фальшиві підписники, а журналістські асоціації та організації громадянського суспільства підозрюють, що це спланована акція з метою обмеження охоплення ЗМІ, які не перебувають під контролем уряду.
Сторінки в Instagram понад двадцяти ЗМІ, організацій та окремих осіб у Сербії були призупинені або закриті 18 січня після швидкого збільшення кількості їхніх підписників за короткий проміжок часу.
Компанія Meta, яка володіє Instagram та платформою Facebook, інтерпретує це як підозрілу активність, що призводить до призупинення або остаточного закриття облікового запису.
«Це безпрецедентний випадок, оскільки одночасно постраждала велика кількість облікових записів, що належать різним акторам, від ЗМІ та фотожурналістів до громадських організацій та активістів», – сказав Радіо Свобода Боян Перков з фонду Share Foundation, який займається цифровою безпекою.
Він зазначає, що проблематично те, що Meta модерує контент механічно, тому часто реагує на акаунти, які не порушують правил, що й сталося в цьому випадку.
Більшість профілів, які були закриті або призупинені 18 січня, були повторно активовані наступного дня.
Радіо Свобода спробувало з’ясувати в Прокуратурі з боротьби з високотехнологічними злочинами, чи розслідує ця установа закриття акаунтів ЗМІ та громадських організацій у соціальних мережах, але на момент написання статті відповіді не отримало.
Meta не відповіла на причини призупинення або закриття профілів.
Місяці атак на профілі ботів
Безпосередньо перед синхронізованим закриттям облікового запису в Instagram деякі ЗМІ публічно попереджали про атаки ботів, що проявлялися в екстремальному збільшенні кількості підписників за короткий проміжок часу.
Серед них і портал «Nova S», який 10 січня повідомив про незвичайне збільшення кількості підписників у своєму акаунті в Instagram.
Згідно з даними платформи аналітики соціальних мереж Social Blade, лише за один день їхній профіль отримав понад 40 000 нових підписників, без жодних вірусних постів чи підвищеної активності.
Всього через день на акаунт підписалися 25 тисяч користувачів Instagram.
Тижневик «Radar» також 13 січня повідомив, що кількість підписників на його акаунті зросла приблизно на вісім відсотків менш ніж за дві години. Водночас, акаунти телеканалів Nova S та N1, а також молодіжного порталу Zoomer зафіксували різке зростання кількості підписників.
Цей портал виявив кілька акаунтів, які одночасно стежили за кількома медіа-профілями в Сербії.
Згідно з аналізом Радіо Свобода, ці профілі демонструють чітку структуру фейкових (бот-акаунтів), тобто вони не мають жодного підписника, були відкриті нещодавно, а всі публікації були зроблені в перший день, після чого активності не було.
Велику кількість нових підписників також фіксують профілі студентських організацій, які розпочали блокування факультетів наприкінці 2024 року, а потім масові антиурядові протести в Сербії через загибель 16 людей внаслідок обвалу навісу залізничного вокзалу Нові-Сад.
Так, за останні кілька місяців профіль в Instagram «Студенти в блокаді» майже потроїв кількість підписників — з 400 тисяч до мільйона.
У листопаді 2025 року кілька профілів студентів були тимчасово вимкнені в результаті цього.
Студенти використовують соціальні мережі як основні канали комунікації з початку протестів.
Непрозорі правила
Хоча більшість медіа-акаунтів в Instagram різко зросли в кількості підписників, це стосується не всіх акаунтів, які були закриті або заблоковані.
Дані аналітичної платформи Social Blade показують, що у випадку профілю організації CRTA не спостерігалося незвичайної активності чи збільшення кількості підписників.
Це підтвердила Радіо Свобода Йована Джурбабич з цієї неурядової організації, яка стежить за виборами, досліджує демократію та верховенство права.
«Ми не спостерігали раптового збільшення кількості підписників, що сталося з деякими іншими акаунтами в попередні тижні, а також не отримували повідомлень про підозру, що профіль якимось чином порушує правила спільноти. Вранці колега, який працює в соціальних мережах, спробував зайти на сторінку, а акаунта там не було», – каже Джурбабич.
За її словами, їхній профіль був деактивований без пояснень 18 січня, а через день відновлений, також без пояснень з боку Мети.
«Досить дивно та симптоматично, що це сталося в один день з різними обліковими записами. Навіть якщо наш профіль було закрито автоматично, для Meta має бути якийсь початковий крок, щоб забанити деякі облікові записи», – каже Джурбабич, додаючи, що CRTA написала до служби підтримки клієнтів Meta, але поки що не отримала жодної відповіді.
Боян Перков з Share Foundation вважає, що Meta застосовує правила непрозоро, тому іноді незрозуміло, як було прийнято певне рішення щодо контенту та які його наслідки можуть бути.
«Це особливо проблематично в контексті замовлень із Сербії, яка не є державою-членом ЄС, і такі нормативні акти, як Закон про цифрові послуги, які вимагають від онлайн-платформ гармонізувати процеси управління контентом користувачів з точки зору прозорості та оскарження рішень модераторів, не застосовуються», – каже Перков.
Реакції журналістських асоціацій
Кілька журналістських асоціацій засудили закриття сторінок «Радар», порталу «Нова» та інших ЗМІ і звернулися до влади з проханням терміново з’ясувати, хто стоїть за цими «атаками ботів».
Асоціація електронних медіа (ANEM) оцінила це як «скоординовану дію, спрямовану на закриття профілів незалежних та професійних ЗМІ».
Як додає асоціація, «особливе занепокоєння» викликають дії компанії Meta, враховуючи, що всі профілі мали статус, який свідчить про те, що вони не порушують правил платформи.
«Крім того, редакційні команди та адміністратори не отримували жодного попереднього попередження перед закриттям профілів, хоча, згідно з правилами платформи, це має бути стандартною практикою, із зазначенням конкретних правил, які нібито були порушені, та терміном виправлення порушень», – заявляє ANEM.
Асоціація незалежних журналістів Воєводини заявила, що такі події не є ізольованим технологічним інцидентом, а скоординованою спробою «цифрового саботажу, спрямованого проти незалежних ЗМІ, які критично висвітлюють стан суспільства та події, що становлять суспільний інтерес».
Радіо Свобода звернулося до Європейської комісії з проханням прокоментувати цю справу, але на момент публікації цієї статті відповіді не було отримано.
У 2025 році Сербія мала найбільшу кількість нападів на журналістів порівняно з іншими країнами Західних Балкан.
Це дані Платформи Ради Європи зі сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів.
Згідно з цими даними, минулого року в країнах Західних Балкан було зафіксовано 59 випадків загроз безпеці журналістів, з яких 33 – із Сербії.
Згідно зі звітом міжнародної організації Freedom House від лютого 2025 року, Сербія була у списку країн з найбільшим зниженням свобод за останні десять років.
Однією з причин є посилення контролю над ЗМІ та напади на журналістів.
Бонусне відео:
