Шмідт: Я пішов у відставку через тиск не лише на мене, а й на структури Дейтонської угоди

Високий представник у Боснії та Герцеговині пояснив, що скасування Управління Високого представника (УВП) без досягнення поставлених цілей, які були частково досягнуті, означатиме, що під сумнів поставлено всю Дейтонську мирну угоду, включаючи військову місію EUFOR.

17001 переглядів 7 коментар(ів)
Крістіан Шмідт, фото: REUTERS
Крістіан Шмідт, фото: REUTERS
Застереження: переклади здебільшого виконуються за допомогою перекладача штучного інтелекту і можуть бути не 100% точними

Високий представник у Боснії та Герцеговині (БіГ) Крістіан Шмідт заявив сьогодні, що вирішив піти у відставку зі своєї посади, оскільки відчуває зростання тиску не лише на нього, а й на структури самої Дейтонської угоди.

«Я відчував, що тиск зростає не лише на мене, а й на самі структури Дейтона. Для мене було важливо забезпечити продовження існування самої функції», – сказав Шмідт в інтерв’ю німецькій газеті Süddeutsche Zeitung, повідомляють сараєвські ЗМІ.

Він пояснив, що скасування Управління Високого представника (УВП) без досягнення поставлених цілей, які були частково досягнуті, означатиме, що під сумнів поставлено всю Дейтонську мирну угоду, включаючи військову місію EUFOR.

«І це було б безвідповідально в той час, коли сепаратистські заяви з боку Республіки Сербської (РС) почастішали», – зазначив Шмідт.

Він додав, що для того, щоб він залишився на посаді Верховного представника, були необхідні «інші обставини», наголосивши, що він не має достатньої підтримки для продовження свого мандату, хоча європейські країни, особливо Німеччина та Європейський Союз (ЄС), підтримують його.

«Безумовно, була підтримка. Лондон також був дуже відданий збереженню Управління високого представника і особисто підтримував мене. Також була велика підтримка з Риму та інших столиць. Але на задньому плані відбувалися розмови, в яких я не брав участі, я просто чув, що вони були дуже інтенсивними», – сказав Шмідт.

На запитання про зусилля Росії щодо закриття Управління високого представника та про повідомлення зі Сполучених Штатів Америки (США), які, схоже, йдуть у тому ж напрямку, він відповів, що «не впевнений у результаті та можливому розпаді Боснії і Герцеговини».

«Невідомо, до чого зрештою призведуть ці відцентрові тенденції. Але Боснія сьогодні — це не Боснія 1991 року, коли через сильну присутність Югославської народної армії в країні було багато зброї», — заявив Високий представник у Боснії та Герцеговині.

Він повторив свою попередню позицію про те, що в Боснії і Герцеговині відбувається «зіткнення цивілізацій», і що мусульманське населення Боснії і Герцеговини стикається з великою кількістю образ, які, за його оцінкою, служать створенню атмосфери для відокремлення РС.

Він також заявив, що вважає відповідальними за блокування роботи інституцій Боснії та Герцеговини, зокрема Палати народів Боснії та Герцеговини, хорватів та сербів, які неодноразово спільно перешкоджали кворуму для прийняття рішень, а отже, і прийняттю законів.

Він додав, що законодавці майже не вжили жодних заходів, яких вимагає Рада Європи для запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, наголосивши, що через це Боснія і Герцеговина, ймовірно, потрапить до сірого списку країн, яким загрожує відмивання грошей.

Говорячи про питання державної власності, яке є одним з ключових невирішених питань у Боснії і Герцеговині, Шмідт оголосив, що готується потенційне рішення.

«Нетерпіння зростає і серед міських голів, які часто навіть не можуть побудувати спортивний зал. Ми працюємо над новим рішенням, мої колеги розробили модель, за якою комісія самостійно вирішуватиме, для яких цілей можна використовувати державну землю», – пояснив Шмідт.

Він також прокоментував заяви лідера Альянсу незалежних соціал-демократів (СНСД) Мілорада Додіка про оголошення незалежності РС, якщо він запровадить закон про державну власність.

«Додік щойно сказав, що якщо я зараз спробую прийняти нове рішення щодо державної власності, яке не відповідає його поглядам, це буде casus belli (безпосередньою причиною) для незалежності РС. Незалежно від мене особисто, я вважаю, що міжнародна спільнота рішуче виступить проти таких поглядів і не піддасться тиску», – сказав Шмідт.

За його словами, питання державної власності залишили на розсуд вітчизняних суб'єктів, але ширшого обговорення цього питання немає через позицію представників РС, які відмовляються визнати, що БіГ може бути титульним власником державної власності.

«Якщо пощастить, ми цього року ухвалимо рішення щодо питання державної власності», – сказав Шмідт.

Він заявив, що Рада з впровадження мирного угоди (РВУ) збереться на початку червня, коли очікується призначення нового кандидата на посаду Верховного представника в Боснії і Герцеговині, але не виключив можливості того, що він залишиться на цій посаді після цього засідання.

«Кандидати на посаду Верховного представника в Боснії та Герцеговині не ростуть на деревах. І людина повинна мати певний поріг толерантності. Але я переконаний, що хтось знайдеться. Країні все ще потрібен Верховний представник, ситуація з безпекою та політичний розвиток є нестабільними, а міжнародні інституції забезпечують людям певний рівень безпеки», – сказав Шмідт.

Зрештою, він наголосив, що скаже своєму наступнику не вірити обіцянкам політичних лідерів і не соромитися вказувати на свої здібності та компетенції.

Говорячи про проект Південного газового інтерконектора, який, за повідомленнями ЗМІ, став причиною тиску з боку Америки на нього з метою подання у відставку, оскільки найбільший маршрут цього газопроводу проходить через державну власність у Федерації Боснія і Герцеговина, він сказав, що будівництво цього газопроводу базується на шестирічному техніко-економічному обґрунтуванні, підтриманому ЄС.

«Метою було зменшення впливу російського «Газпрому». Однак ЄС вийшов з проекту. Тепер європейці більше не беруть участі. Той факт, що американці мають інший підхід, не можна завчасно ставити їм у вину», – підсумував Шмідт.

Побачити більше: