Як повідомляв Bloomberg у червні з посиланням на офіційних осіб ЄС, Росія змусила тисячі трудових мігрантів та іноземних студентів приєднатися до її армії у війні проти України. Іноземцям погрожували, що в разі відмови їм не продовжать візи для перебування в Росії.
Юнак зі Шрі-Ланки – на фронт не сподівався
Підписуючи контракт із Міноборони Росії, 21-річний юнак зі Шрі-Ланки не очікував, що його відправлять на фронт в Україну. Про можливість вступу до російської армії дізнався від земляка.
Він сказав йому, що він і його батьки отримають російське громадянство - якщо він відслужить рік в армії.
«Він мені сказав, що на фронт мене не відправить, а буду помічником працювати», – розповідає хлопець.
Він уклав договір у лютому і одразу отримав близько 2.000 доларів США в рублях. Йому обіцяли зарплату в розмірі 2.300 доларів на місяць плюс можливі бонуси.
Коли він був поранений і потрапив у полон навесні, він лежав в українському госпіталі під фронтом і погодився розповісти свою історію Deutsche Welle (DW) на умовах анонімності. Він спілкувався з журналістом DW рідною сингальською мовою та в присутності українських військових. Вони мало говорили англійською і не вступали в розмову.
Від м'ясника, через ресторан до армії
«Через бідність і загалом погану економічну ситуацію в Шрі-Ланці», за його словами, він вирішив отримати робочу візу в Росію через агентство з працевлаштування. Криза в його країні ще більше загострилася через війну, яку Росія веде в Україні, оскільки через блокаду експорту українського зерна та інших товарів через Чорне море зросли ціни на продовольство та паливо.
Він рік працював у м'ясній крамниці в Росії, а коли закінчилася віза, ще рік жив у Москві нелегально і працював у ресторані швидкого харчування. Зрештою він вступив до російської армії.
П'ять днів на фронті
Лише через два місяці роботи на задньому плані його перевели в передмістя окупованого українського міста Донецька.
«Я сказав командиру, що хочу повернутися на Шрі-Ланку, але він сказав, що це неможливо і що якщо я втечу, за контрактом мені загрожує 15 років в'язниці в Росії», - розповідає хлопець.
Він розповідає, що в його підрозділ входили люди з Непалу, Індії, Киргизстану та Таджикистану. Каже, на фронті був лише раз – п’ять днів. Потім був поранений і потрапив у полон.
Непалець у російській армії
«Ми дуже, дуже бідні», — каже 35-річний непалець у таборі для полонених на заході України. Ще в липні він розповів свою історію DW, але також побажав залишитися анонімним. У розмові був присутній охоронець, який також не розумів англійської мови і не втручався в розмову.
Ув'язнений працював водієм таксі в Непалі приблизно за 400 доларів на місяць. Не вистачало, щоб прогодувати дружину, двох дітей і батьків. Він почув від свого друга в Індії, що в російській армії можна заробити «багато грошей». Так, у жовтні 2023 року він прибув до Москви, де проходив строкову службу та разом із 60 іншими іноземцями був доставлений у навчальний центр «Авангард» на околиці російської столиці. Цей центр, за твердженням американського телебачення CNN, використовується виключно для навчання іноземних найманців. Там непалець підписав річний контракт із російською армією із зарплатою 2.000 тисячі доларів на місяць.
Розповідає, що спочатку його направили далі від фронту разом із китайцем помічником на кухні. У його підрозділі було 23 людини з Непалу і троє з Індії, а решта одинадцять були росіянами. Вони спілкувалися між собою за допомогою аудіоперекладачів. Через місяць його перевели на позиції під Донецьком.
Там він також попросив командира повернутися додому, але йому сказали, що розірвати контракт не можна. Через кілька тижнів, у квітні, його поранили – і тоді він побачив українських військових. «Я зняв шолом, бронежилет і гвинтівку, попросив допомоги і сказав, що я з Непалу», — каже він.
Люди з глобального півдня в російській армії
В українському полоні наразі перебуває десять іноземних найманців, повідомив DW речник Координаційного штабу у справах військовополонених ГУР України Петро Язенко. «Ще кілька були захоплені, але вони ще не включені в статистику».
За словами Язенко, серед ув'язнених є громадяни африканських країн, наприклад із Сьєрра-Леоне та Сомалі, а також вихідці зі Шрі-Ланки, Непалу та Куби.
«Це переважно люди з глобального півдня, з бідних країн», – каже Язенко. І додає, що кубинець розповів йому, що вдома заробляє лише сім доларів на місяць.
Військова розвідка України не знає, скільки іноземців воює на боці Росії. Росія звертається до іноземців через рекламу в соцмережах, а також напряму, через агітаторів, каже Язенко: «Часто обіцяють роботу на підприємствах, а коли йдеться про армію, кажуть, що їх відправлять лише на задньому плані».
Це підтвердили і вісім іноземних полонених, яких українська військова розвідка ХУР привезла на прес-конференцію в Києві в березні – п’ятеро громадян Непалу та по одному з Куби, Сьєрра-Леоне та Сомалі. Вони, за їхніми словами, спілкувалися з журналістами добровільно. Так, чоловік із Сьєрра-Леоне розповів, що вже брав участь у війні в своїй країні, був поранений і не має наміру брати участь у наступній війні. Каже, що спочатку приїхав до Росії, бо йому обіцяли роботу на будівництві.
Петро Язенко з Служби військової розвідки України зазначає, що серед іноземців, які воюють на боці Росії, є й професіонали.
«Вони мають військовий досвід і добре знають, куди йдуть», — каже Язенко. Не всі стають жертвами шахраїв, додає він.
Україна розглядає російських іноземних найманців як військовополонених
«Поки проти них не буде розпочато процес, ми будемо тримати їх так само, як полонених російських військових», – каже Язенко про статус цих іноземців. Жоден із них ще не був звільнений через торгівлю чи іншим чином.
"Деякі країни, особливо Шрі-Ланка та Непал, зацікавлені у поверненні своїх громадян. Це дозволяє нам вести переговори", - каже Язенко.
На початку року CNN з посиланням на власні джерела повідомила, що Росія завербувала близько 15.000 тисяч непальських громадян. У столиці країни Катманду журналісти побували на зустрічі сімей непальських найманців, які просили владу повернути членів родини. Уряд Непалу заявив, що в російській армії лише 200 його громадян, з яких 13 загинули. При цьому вона заборонила своїм громадянам виїжджати на роботу в Росію, а цьому передував заклик припинити вербування громадян Непалу Росією. Також поліція Катманду затримала 18 осіб, підозрюваних у причетності до вербування.
Допомога при втечі також для іноземців
Також відомі випадки, коли іноземні військові залишили російські позиції. У травні Служба військової розвідки України заявила, не називаючи точних цифр, про масову втечу непальських найманців, дислокованих на окупованій Луганщині. У червні телеканал "France 24" повідомив, що 22 найманці зі Шрі-Ланки втекли з російської армії.
Активісти російської правозахисної організації «Іди в ліс» допомагають втекти від російської армії – передусім росіянам та українцям, які були примусово завербовані на окупованих територіях. Вони також допомагають громадянам інших країн.
Представник цієї організації Іван Чувіляєв підтверджує в інтерв'ю DW, що їхні активісти допомагали втекти, зокрема, вихідцям з африканських країн, а також з Афганістану.
За його словами, те, як Росія залучає іноземців до своєї армії, нічим не відрізняється від підходу до вербування своїх громадян.
«Вони користуються тим, що люди не знають законів і перебувають у скрутному матеріальному становищі», – каже український правозахисник.
Бонусне відео:
