Росія давно представляє Алеппо як символ власної сили. Саме російська військова кампанія допомогла сирійському лідеру Башару Асаду захопити місто наприкінці 2016 року після чотирьох років боїв. Тепер Алеппо впав під руки повстанців менш ніж за чотири дні, а за ним і Хама. Це теж удар по Кремлю.
«Росія більше не в змозі підтримувати режим Асада, як це було десять років тому», — каже Руслан Сулейманов, російський сходознавець з університету ADA в Баку, Азербайджан. Хоча Росія знову завдає авіаударів по повстанцям, наразі цього недостатньо, щоб їх зупинити, зазначає Сулейманов.
Головна відмінність порівняно з 2016 роком полягає в тому, що з лютого 2022 року Росія набагато більше стурбована своїм нападом на Україну. «Звичайно, після цього російська присутність у Сирії почала зменшуватися», – зазначає Сулейманов.
Досі Росія брала участь переважно в авіаударах
Російський військовий контингент у Сирії завжди був нечисленним. Коли у 2015 році Володимир Путін вирішив військово посилити Башара Асада в громадянській війні, Росія в першу чергу використовувала свою повітряну силу. Від 2.000 до 4.000 наземних сил, за оцінками, були направлені на територію – Росія ніколи не оприлюднювала жодної офіційної інформації з цього приводу. Тоді також було направлено таку ж кількість найманців, наприклад із групи Вагнера. Саме вони брали участь у наземних боях у Сирії частіше за кадрових солдатів. Але їх тим часом також передали в Україну.
«Російська стратегія полягала в тому, щоб сирійські, іранські та шиїтські ополченці воювали та надавали підтримку російським силам, а не навпаки», – оцінили американські аналітики Майкл Кофман і Метью Рожанскі у своєму дослідженні російської інтервенції в Сирії.
Зараз, однак, Іран і його союзники, такі як Хезболла, ослаблені в конфлікті з Ізраїлем. Ісламістські повстанці угруповання Хаят Тахрір аль-Шам (HTS) скористалися можливістю для наступу.
Ймовірно, частина військ була виведена з Сирії
Чи зможе Росія заповнити цю прогалину в сухопутних військах? "Росії буде дуже важко збільшити допомогу Асаду, не послабивши своїх військ в Україні", - сказав DW Павло Лузін, експерт з російських збройних сил з американського аналітичного центру Jamestown Foundation.
Після атаки на Україну у 2022 році Росія заперечувала, що хотіла вивести війська з Сирії. Однак, згідно з повідомленнями, вона передала кілька винищувачів до Росії. Також у російський порт поблизу Криму перекинули російську систему ППО С-300.
Російські військові в Сирії були перегруповані та переведені з менших позицій на більші бази. А використання в боях в Україні досвідчених найманців послабило позиції Росії. Сьогодні в Сирії є й інші російські найманці, «але вони спеціалізуються не на бойових завданнях, а, наприклад, на моніторингу деяких нафтовидобувних об’єктів», оцінює Руслан Сулейманов.
Москва не хоче відмовлятися від Сирії
Але якщо війна в Україні є однозначним пріоритетом для Москви, Росія не відмовиться від Сирії. "Кремль точно не кине Асада", - стверджує Сулейманов.
Для Росії є дві важливі локації. Військово-морська база в Тартусі забезпечує вихід Росії до Середземного моря, а авіабаза Хмеймім дозволяє Москві діяти по всьому регіону.
Сирія також важлива для Кремля, оскільки вона хоче зберегти імідж супердержави. Після невдалої інтервенції Заходу в Іраку та Лівії Росія хотіла представити себе фактором стабільності в регіоні – і таким чином Москва успішно закріпилася як один із гравців на Близькому Сході.
Краще вести переговори, ніж посилати нові війська
Початкова реакція Росії на наступ повстанців показує, що вона воліє не надсилати додаткові військові ресурси до Сирії. Проте Росія все частіше завдає авіаударів. Як повідомляє російський Telegram-канал "Рыбар", до Сирії також прибув генерал Олександр Чайко, який раніше командував російськими військами в цій країні.
У той же час Росія шукає контактів з іншими державами, залученими в конфлікт, особливо з Туреччиною, яка виграє найбільше від просування повстанців. Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, а найближчими вихідними мають зустрітися представники Росії, Ірану та Туреччини.
«Попереду дуже важкі і дуже напружені переговори для Кремля, який і без того витрачає стільки нервів, сил і ресурсів на Україну», – каже Руслан Сулейманов. Тепер Кремлю доведеться використати частину цих ресурсів для Сирії.
Бонусне відео:
