Основну частину протиповітряної оборони Венесуели (ППО) складають російські системи, якими президент Ніколас Мадуро хвалився за місяці до військової операції США. Однак це йому аж ніяк не допомогло.
Генерал Ден Кейн, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, оголосив, що в операції у Венесуелі брали участь понад 150 бойових та розвідувальних літаків, включаючи винищувачі F-35, стратегічні бомбардувальники B-1 та ударні гелікоптери.
Завдяки швидкому виведенню з ладу протиповітряної оборони столиці Венесуели Каракаса, втрат вдалося уникнути, стверджував Кейн.
«Схоже, російські зенітні системи працювали не дуже добре», – заявив міністр оборони США Піт Хегсет у своєму виступі перед американськими військовими.
Які системи повинні захищати Венесуелу?
Технічно кажучи, російські системи могли б функціонувати набагато краще, вважає австрійський військовий історик Маркус Райсснер.
«Це було ідеальне поєднання кількох факторів, від знищення ворожих засобів ППО до кібератаки на систему командування та управління ППО», – пояснює Райснер DW.
Він також додає, що важливу роль відіграв збір розвідувальних даних, проведений американськими секретними службами ЦРУ та DIA.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), лише між 2008 і 2014 роками Росія поставила Венесуелі три системи «Бук-М2» та С-300ВМ «Антей-2500», а також одинадцять модернізованих систем С-125 «Печора-2М».
За це у 2015 році тодішнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу було нагороджено у Венесуелі орденом національної безпеки.
Однак дані SIPRI є неповними через непрозору звітність щодо експорту озброєнь. Експерти підрахували, що Венесуела мала ще більше російських систем ППО різного радіусу дії.
За останні 20 років Венесуела придбала у Росії щонайменше 17 великих ракетних систем ППО та численні переносні системи, створивши одну з найщільніших багаторівневих систем ППО в Латинській Америці.
У жовтні 2024 року, як повідомляється, Росія поставила додаткові системи ППО «Панцир» та «Бук-М2», а також переносні зенітно-ракетні комплекси «Ігла-С», якими Мадуро хвалився.
«Кожна армія світу знає про руйнівну силу ракети «Ігла-С», а Венесуела має щонайменше 5.000 таких ракет», – заявив він у жовтні 2025 року.
«Венесуельська протиповітряна оборона, яка базується на російських системах і поєднується з китайською радіолокаційною системою для виявлення повітряних атак, була найсильнішою в Латинській Америці, що не дивно, оскільки більшість країн на цьому континенті не бояться повітряних атак», – розповідає DW військовий експерт Юрій Федоров.
Що сталося під час нападу?
Військова операція США розпочалася з кібератаки, яка значною мірою відключила електропостачання Каракаса та дозволила 150 американським літакам, безпілотникам та гелікоптерам непомічено наблизитися до столиці.
Для забезпечення безпеки коридору, за даними Washington Post, було атаковано шість зенітних установок, які мали захищати Каракас. Серед цілей були порт, авіаційна та військова база, аеропорт та вузол зв'язку, розташований на горі. Згідно з опублікованими кадрами, було знищено щонайменше дві пускові установки ракетного комплексу "Бук".
Крім того, західні військові експерти визначили, що значна частина засобів протиповітряної оборони була непрацездатною через погане обслуговування та брак запасних частин, а також через те, що Росія не виконала своїх зобов'язань щодо ремонту та модернізації.
В результаті, на момент американської атаки лише невелика частина системи працювала.
У жовтні газета «Вашингтон пост» повідомила, що Мадуро, зіткнувшись із військовою присутністю США в Карибському басейні, звернувся до Росії та Китаю з проханням надати йому ракети, безпілотники, радари та літаки. Однак Москва останніми роками виявляла менше інтересу до Венесуели, і очевидно, що Росія не надала значної підтримки в нинішній кризі.
Американська операція, яка тривала загалом дві години, зрештою призвела до захоплення Мадуро – без жодних втрат для американських військових. Пошкоджено був лише один гелікоптер, але йому вдалося повернутися на базу.
Чому протиповітряна оборона зазнала невдачі?
Юрій Федоров пояснює провал венесуельської протиповітряної оборони використанням американських винищувачів-бомбардувальників останнього покоління – F-35 та F-22.
«Ці літаки п’ятого покоління дуже важко виявити за допомогою радара. Теоретично, вони могли б вивести з ладу засоби протиповітряної оборони та знищити їх з повітря, як це сталося в Ірані під час 12-денної війни. Літаки п’ятого покоління можуть відносно легко долати засоби протиповітряної оборони, зокрема російські системи С-400», – каже цей військовий експерт.
Наземні системи протиповітряної оборони, особливо російські, недостатньо сильні проти сучасних бомбардувальників, розповів журналу Telegraf військовий експерт Даніель Бахмат.
За його словами, зенітні системи не можуть протистояти поєднанню розвідки в реальному часі, радіоелектронної боротьби та високоточної зброї. Експерти також вказують на гірську місцевість Каракаса як проблему. Російські зенітні системи розроблені для рівнинної місцевості, повідомляє Telegraph.
Окрім технічних недоліків протиповітряної оборони Венесуели, вирішальну роль також відіграла нездатність військових реагувати на атаку.
Згідно з блоґом оборони США, США атакували ключові командні та комунікаційні центри, що призвело до дезорганізації підрозділів. Протягом кількох годин після атаки жодних скоординованих дій не спостерігалося.
Однак Юрій Федоров вважає, що головною причиною провалу венесуельської протиповітряної оборони є людська помилка. «Річ не стільки в технічних можливостях однієї чи іншої сторони, скільки в тому, що венесуельські збройні сили просто проспали і не очікували атаки», – каже Федоров.
Маркус Райсснер погоджується. Хоча експортні версії російських зенітних систем мають обмежені можливості, вирішальним фактором є не самі системи озброєння, а їхні оператори.
Бонусне відео:
