Відбір на чемпіонат Європи з молодіжною збірною Чорногорії став би вершиною його кар’єри та здійсненням мрії для Марко Перовіча, бурхливого вінгера іспанського клубу «Альмерія».
Збірна Чорногорії U19 завтра починає в Грузії еліт-раунд кваліфікації чемпіонату Європи з метою стати першою командою в історії чорногорського футболу, яка вийшла на великий турнір.
Суперниками команди Ненада Вукчевича є Словаччина, Польща та приймаюча команда Грузія, а до фінального турніру, який приймає Румунія, потрапить лише команда, яка займе перше місце з групи.
Три футболісти з міжнародним досвідом, а саме Перович і Василіє Аджич (Ювентус) і давній Бодін Томашевич (Болонья), ще двоє з досвідом гри в регіональних грандах - Марко Тадіч (Партизан) і Вук Влахович (Динамо), а також гравці, які дорослішають у нашій Першій чи Другій лізі, - це ті сили, з якими новий тренер збирається протистояти словакам, полякам і приймаючій Грузії.
«Ми налаштовані оптимістично, і я думаю, що наш оптимізм має реальне підґрунтя», — каже Марко Перович «Vijesti».
«Це покоління вже двічі було близьке до того, щоб потрапити на чемпіонат Європи. У кадетських змаганнях два роки тому ми були в декількох хвилинах від цього, а в елітному юнацькому турнірі був зіграний лише один матч. Це третій шанс для великої кількості гравців у цій команді, і ми хочемо ним скористатися. Ми вже не можемо сказати, що у нас немає досвіду».
Ще один привід для оптимізму – матчі, які наша команда вже провела з суперниками по групі.
«Ми обіграли Польщу з рахунком 3:0 в змаганнях серед кадетів на турнірі еліт-раунду, більшість гравців з цієї збірної Польщі все ще тут. Ми зіграли дружній подвійний бій зі Словаччиною, двічі 1:1, а також з Грузією, ми виграли 2:1 і зіграли 1:1. У певному сенсі ми знаємо наших суперників, у нас вже була можливість зустрітися з усіма, але також переграти їх, що також є однією з причин для оптимізму», – продовжує Перович.
По-третє, міжнародний досвід, особливо досвід Васлія Аджича. У Аджича була можливість дебютувати в Серії А та Лізі чемпіонів, у той час як Перович має ігровий час за Альмерію, команду, яка бореться за вихід у Ла Лігу.
«Ми зібрали кілька хвилин у хороших лігах, і я сподіваюся, що ми матимемо можливість показати це, допомагаючи команді досягти історичного успіху. Для мене та для всіх моїх товаришів по команді відбір на чемпіонат Європи був би здійсненням мрії та вершиною моєї кар’єри на даний момент».
Те, що він певною мірою накладає на себе додатковий тиск оптимістичними заявами, для Перовіча не проблема.
«Тиск — це нормально у футболі, і якщо ти не можеш з ним впоратися, ти не годишся для цього виду спорту. Мені подобається грати під тиском, я звикаю до нього день за днем. Немає тиску, якщо ми не досягаємо успіху, це спорт, і життя триває. Але це спорт — вірити, бути оптимістом, і в цьому випадку я думаю, що наш оптимізм має реальну основу. Нам просто потрібно вибігти на поле і показати це».
Перший матч на турнірі наша команда проведе завтра об 11:XNUMX за місцевим часом проти Словаччини.
Я вибрав правильний клуб, правильну країну, сподіваюся, я також зможу розвиватися в Ла Лізі
«Альмерія» бореться за підвищення до Ла Ліги 2 (Примера) в іспанській Ла Лізі 1, популярній Сегунді, і Марко Перович уже провів сім матчів, п’ять у чемпіонаті та два в Кубку.
«У певному сенсі це також підтвердження того, що я вибрав правильну країну, правильний клуб, тому що, коли я тільки приїхав, мене спочатку планували грати в молодіжну команду, але мене дуже швидко перевели в першу команду», — говорить Перович.
Його офіційний дебют у листопаді минулого року проти Кордови, коли він ледь не забив гол з першого дотику до м'яча, був зустрінутий з ентузіазмом місцевими андалузькими ЗМІ, а також похвалою від тренера Рубіо.
"Звичайно, у мене було трохи нервозності, але справжнє спортивне відчуття, яке зникає, коли ти торкаєшся м'яча вперше. Мій перший дотик міг стати голом, він був трохи коротким, але компліменти від тренера були вітаються, вони додали мені додаткової впевненості для роботи та тренувань".
У Перовіча теж є в кого повчитися, в тому числі в елітних одноклубників - Серхіо Аррібас грав за "Реал", нападник Лео Баптістао - за "Атлетіко".
«Вони чудові аси, і добре мати їх як товаришів по команді. І ви можете зрозуміти, чому вони були частиною великих, найбільших команд. Аррібас вирізняється своєю прозорістю, ви бачите, що таких, як він, немає, Баптістао — вбивця».
В Іспанії грають у швидкий футбол – для Перовіча, який виріс у Будучності, а потім грав у Єзеро, це велика зміна.
«Зміна, яка мене влаштовує», — каже він з усмішкою.
"Гра швидка, корти швидкі, я б сказав, що це не просто зміна в порівнянні з Чорногорією, тому що в Іспанії гра швидше, ніж де-небудь ще. Але я звикаю до цього день за днем, це не те, чого я не очікував".
Альмерія, місто на півдні Іспанії, залите сонцем, палючої Андалусії...
«Мені подобається клімат і життя, у мене є все, що мені потрібно. Ми боремося, щоб потрапити в Ла Лігу, наша трохи слабша форма сприяла невеликому падінню в таблиці, але всі команди знаходяться в межах одного-двох очок. Чемпіонат довгий, довший, ніж будь-який інший, я вірю, що ми будемо боротися до кінця і що у нас все вийде. Для мене було б краще, і я хотів би, щоб виросли в Лізі 1», - підсумував Перович.
Бонусне відео:
