06.06.2026. 08:39h
Протягом останніх двох з половиною десятиліть турецький президент підкорив усі інституції, від військових до судової системи та університетів, залишивши йому лише останній шматочок спадщини Ататюрка – Республіканську народну партію.
Усунення законного та легітимного керівництва Республіканської народної партії та встановлення на посаду голови провідної опозиційної партії «улюбленого опозиціонера» Кемаля Киличдароглу являє собою пік влади Ердогана: він почав, подібно до президента Росії Володимира Путіна, обирати своїх опонентів на президентських виборах. У новому «Недільному коментарі» ми також відповідаємо на такі запитання:
- Чи боїться Ердоган долі Орбана?
- Чому в Туреччині заарештовують та замінюють мерів та місцевих чиновників?
- Що є «ахіллесовою п'ятою» режиму Ердогана?
- Чи має Туреччина амбіції відновити Османську імперію?
- Яке місце займає Туреччина на геополітичній дошці планетарних та регіональних держав?
- Чи перетворила Туреччина свою географію на політичну долю?
- Який вплив має Анкара на Західні Балкани?
- Роль Туреччини на Близькому та Середньому Сході?
- Чому ЄС мовчки спостерігає за перетворенням Туреччини на антиутопічну автократію?
Відповіді у неділю о 18:15 та 22:30 на телебаченні «Вісті».
Побачити більше:
Завантажте додаток та слідкуйте за новинами
СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ
